Декілька мешканців Нової Каховки ініціювали спорудження в місті пам'ятника великому кінорежисеру Олександру Довженко, який жив у Новій Каховці у 1952–1956 рр. та написав тут свою "Поему про море".

Це питання вже поставлено до порядку денного чергової сесії Новокаховської міськради. У випадку позитивного рішення сесії ініціативна група створить фонд до якого всі бажаючі зможуть внести кошти на пам'ятник. Бюджетні гроші на цей проект використані не будуть.

За інформацією газети "Гривня"

Історична довідка:

Олександр Петрович Довженко (12 вересня 1894 - 25 листопада 1956) — український письменник, режисер, кінодраматург.

Н. в с. Сосниця на Чернігівщині (тепер Чернігівська обл.). В 1914 закінчив Глухівський учительський ін-т. У 1917-19 навчався у комерційному ін-ті та Українській Академії Мистецтв у Києві, а 1922-23 удосконалював майстерність в художньому училищі в Берліні у проф. Е.Геккеля. Один з основоположників української кінематографії. В 1923-26 працював художником-ілюстратором газети "Вісті ВУЦВК" у Харкові. У 1926-28 Довженко - режисер і сценарист Одеської кіностудіі, 1929-41 - Київської кінофабрики, з 1946 - кіностудії "Мосфільм".

Довженко створив фільми "Вася-реформатор" (1925), "Ягідки кохання", "Сумка дипкур'єра" (1927), "Звенигора" (1927, сценарій М. Йогансена і Юртика), "Арсенал" (1925, цей фільм і всі наступні зняті за власним сценарієм), "Земля" (1930), "Іван" (1932), "Аероград" (1935), "Щорс" (1939). Довженко, маючи намір екранізувати повість М.Гоголя "Тарас Бульба", написав режисерський сценарій до фільму. У воєнний період Д. відзняв документальні фільми "Битва за нашу Радянську Україну" (1943) і "Перемога на Правобережній Україні" (1945). Д. багато і плідно працював як письменник і публіцист. Автор оповідань ("Мати". "Перед боєм", "Воля до життя" та ін.), п'єс "Життя в цвіту", "Потомки запорожців", кіноповістей ("Зачарована Десна", 1954; "Поема про море", 1956) та ін. Величезне значення для розуміння творчої спадщини Д. має недавно опублікований "Щоденник" митця.