» 2007 » Червень » 11 » Міськвиконком: "Петро І - наша велика історія!"
Міськвиконком: "Петро І - наша велика історія!"
Багато херсонців вже зауважило, що навпроти храму святої мучениці Олександри (УПЦ КП), що розташований на вул. Перекопська, 3 на величезному флаґштоці майорить прапор СРСР. Даний факт обурив парафіян храму та мешканців міста, адже саме радянська влада знищила настоятеля першого автокефального храму на Херсонщині. А тут таке знущання - прапор катів під носом. "Український Херсон" звернувся за офіційним коментарем до Управління у справах зв'язків з громадськістю Херсонського міськвиконкому. Начальник управління пан Ігор Безердян повідомив, що згаданий стяг не є прапором СРСР, - він є партійним прапором КПУ. Що робить прапор КПУ у центрі міста на флаґштоці, - пан Безердян не зміг пояснити, лише наголосив, що міськвиконком не буде знімати цього прапора. На переконання пана Безердяна не про комуністичні репресії треба згадувати, а про "великі сторінки нашої історії: Петра І та будівництво Санкт-Петербургу".
Адекватному человеку: Потёмкин, во-первых. Во-вторых, учите историю. Свет образования на Московию пришел из Киева, который и считается матерью всех городов русских. Поэтому, если быть совсем точным, то если бы не украинский Киев, московиты бы еще и до сих пор сидели по лесам :)
Если бы не Патёмкин и Екатерина вы бы все ещё ели сало и сидели б в камышах. Херсон был и есть русским городом. Всё культурное, что мы имеем в Херсоне принесла русская элита.
Переконаний, що влада. Без техніки там ніяк. Саме цим вони і користуються - вішають прапори за допомогою кранів, а потім кажуть, що "народ нє протів". А народ просто не може дотягнутися до того ганчір"я аби зняти та спалити його, або забрати до дому в якості ганчірки.
Дуже прикро, що вони його самі зняли і забрали. Я мріяв про такий прапор - хотів би його спалити на 24 серпня під міськвиконкомом. Але, певно, ще буде така нагода.
Типовий малорос пан Безердян напевне мав на увазі десятки тисяч козацьких тіл на яких збудовано Санкт-Петербург та репресії Петра І повідношеню до українців. Та чи про такі "великі сторінки нашої історії" повинен говорити державний службовець?