Певно, що головною ідеологічною зброєю СРСР у "роботі з українським питанням" була локалізація. Локалізація полягала в постійному звуженні всього українського, у його замиканні у певних рамках. Так партійні ідеологи зводили боротьбу українців за державність у 1917-1922 рр. до суто "дрібно-буржуазного явища". Наче, боролись самі лише буржуї. Боротьбу ОУН-УПА перетворили на щось "галицьке" та "западенське". Мовляв, хто там боровся? Якісь дві-три області. Сумно, але машина ідеології працювала вправно. І зараз більшість українців не знають, що ідеологи українського націоналізму (Микола Міхновський, Дмитро Донцов, Юрій Липа та інші) були саме з Центральної та Східної України. Що вже казати про підпільний український парламент - Українську Головну Визвольну Раду, Президентом котрої був полтавчанин Кирило Осьмак.
Як багато херсонців знають про своїх земляків, які виборювали Незалежність молодої України тут, у Херсоні? Гортаючи свіжі номери (ті, що вийшли в переддень 24 серпня) "Херсонського вісника" або "Нового дня" можна прочитати про успіхи партії "Х", що вже зробила життя щасливим, але неодмінно завтра стане ще кращим... Наче місцева преса не чула про День Незалежності!
Жодного... жодного слова про херсонців, що доклались до цього Великого Свята. А серед них і Степан Гура, - людина, котра неодноразово потрапляла до КДБ за несанкціоновані мітинги та зібрання біля пам'ятника Т.Г. Шевченка. Пан Степан затримувався за "зберігання холодної зброї", - так кедебешники називали металеве древко, на яке одягався національний (тоді ще національний) прапор. Молодого хлопця співробітники вивозили далеко у степи та кидали напризволяще. Сьогодні Степан Гура мешкає в Олешках, що на Херсонщині. Серед цих людей і Анатолій Дикий, і Алла Тютюнник, і Тарас Добуш, і Борис Марков, і Володимир Юхно, і Віктор Кисіль, і багато інших. Всіх не перерахуєш!
Ще зовсім малий дев'ятикласник Сашко Башук вивісив двоколор над будинком облради у далекі 90-ті...
Херсонський журналіст Олег Зайченко, редактор газети „Пряма мова”, зберігає унікальну річ – перший державний прапор Незалежної України, піднятий над Херсоном. У буремні серпневі дні 1991-го, коли Радянський Союз вслуховувся в радіоповідомлення про ГКЧП, Олег був серед активістів місцевого Руху. У хвилини, коли понад двісті депутатів Херсонської міськради приймали рішення про підтримку заколотників, він разом зі своїм соратником Анатолієм Булашем піднявся на дах міської ради, і тут хлопці встановили жовто-блакитне знамено, для надійності завбачливо приваривши його до автомобільного диска від КаМАза. Зняти радянського прапора рухівці не наважилися, його за кілька днів по тому „зняло” історичне засідання Верховної Ради.
* Над Рейхстагом переможно майорить Червоний стяг, а рука совєтського война, що тримає його - увішана німецькими годинниками, зянтими з трупів німецьких солдат.
* До СРСР летять поштою шуби, пальта, радіоприймачі, запальнички, портсігари, сантехніка, жіночі труси та панчохи... все, що можна було відкрутити - все вкрали. Визволителі як ні як!
* Під Ауґсбургом ґвалтували все, що ще рухалось... треба ж якось соціалізм встановлювати.
Чув про пана Кисіля - справжній Націоналіст з великої літери. А головне - був таким і за комуністичного режиму. Стійкі переконання має чоловік. Таких треба до Обласної Ради!
Как уже надоели эти басни про СС. УПА не имеет никакого отношения к СС. Господи, так как Советский Союз с нацистами не сотрудничал никто! По-моему это уже поняли все, даже у нас, в Херсоне.
Полковнику, басні про СС проходили у 60-х, зараз світ вільний. Людей вже не надуриш так просто промивкою мізків. Херсон за УПА! Рано чи пізно і ви це зрозумієте. Славянам треба дружити. Тільки словянам, а не мєть, ять та вєзь. росіяни - угро-фіни. В них немає нічого слов"янського.
Я не бачу перспективи долучення до нової тюрми народів Як РФія і я такий повірте не один у Херсоні! Коли говорять про об"єднання усіх СЛАВ"ЯН чомусь говорять тільки про росіян (І взагалі постають сумніви чи слав"яни вони взагалі) Чому не йде річ про Болгар , Поляків , Словенів , Словаків , Чорногорців ,Македонців ,Бошняків , Білорусів(Справжніх)
Господа! С 1991 года прошло довольно-таки много времени, чтобы разобраться в обстановке и понять, что развал СССР - величайшая трагедия, по крайней мере, для братских славянских народов. В 21-м век, когда все цивилизованные нации стремятся к объединению (пример Европы вас не вдохновляет), вы стремитесь расколоть славян, как будто мы живем в эпоху татаро-монгольского ига, как-будто нас история междуусобицы тех времен ничему не научила. Независимость Украины, "завоеванная" в 1991 году, точно так же, как и одновременно завоеванная независимость России - это то, что нужно царям, но абсолютно не надо простому народу. Я родился в Херсоне, все мои предки в обозримом прошлом - уроженцы Херсонской области. Мать- украинка, отец - русский. Никогда Херсонщина не была и, я надеюсь, не будет сторонником идей УПА и ОУН. Господа из этих организаций настолько были всеядными, что им было все равно, кому служить - что и показал опыт формирования эсэсовских частей и соединений из числа украинских националистов. Думаю, вряд ли переубедим друг друга. Но в одном я уверен - Богдан Хмельницкий был не глупее Степана Бандеры и его соратников. И народы России и Украины рано или поздно сделают свой выбор в пользу объединения. Делить нам нечего. У нас - единая история, единые корни.
