З історії української революції на Херсонщині - 5 Жовтня 2007 - Український Херсон
Ср, 2017-02-22, 12:37 PM
На початок Реєстрація Вхід
Ви увійшли як "Гість"
Меню сайту
Розділи новин
Анонси [52]
Анонси подій, акцій та заходів.
Вибори 2006 [30]
Новини присвячені президентським виборам 2006 року.
Економіка, промисловість, с/г [36]
Економіка, промисловість, с/г, фінанси, кримінал.
Історія [54]
Факти, що стали надбанням історії. Дискусії довколо них.
Кримінал [2]
Кримінальна хроніка Херсона та області
Культура [64]
Мова. Музика. Театр. Кіно. Література. Мистецтво тощо.
Нові статті [7]
У цьому розділі з"являтимуться нові статті, які з часом будуть видалені з розділу новин й перенесені до розділу статей.
Політика [110]
Влада, суспільство, політика.
Портал [6]
Новини порталу: оновлення, зміни, доповнення, оголошення, прохання, звернення.
Релігія [39]
Новини з життя церков та парафій. Релігійне життя міста.
Спорт [5]
Новини спорту.
ТЕРМІНОВЕ [20]
Термінові повідомлення з України та закордону
Україна. Світ. [16]
Новини України та світу.
Українське питання [189]
Календар новин
«  Жовтень 2007  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Друзі сайту
Наше опитування
Як має виглядати Меморіал "Героям Крут", який незабаром з'явиться у Херсонській області?

Результати · Архів опитувань

Всього відповідей: 286
Статистика
Новини сайту
» 2007 » Жовтень » 5 » З історії української революції на Херсонщині
З історії української революції на Херсонщині
Указом Президента України Віктора Ющенка від 12 квітня 2007 року події 1917–1921 років визначено як Українську революцію та зобов’язано органи виконавчої влади вжити відповідні заходи щодо гідного вшанування пам’яті її учасників.
 
При цьому, вочевидь, вшанування має стосуватися усіх полеглих у тій братовбивчій борні, під якими б прапорами чи кольорами вони не воювали. Адже будь-яка поєднана з насиллям революція – це громадянська війна.

Однак вивчаючи численні документи Державного архіву області, я переконався, що визначена в Указі Президента подія на Херсонщині ніяк не скінчилася 1921 року, а мала своє продовження щонайменше і наступного 1922-го. Звісно, збереглися переважно документи тієї сторони, що боролася під червоними гаслами більшовизму. Адже архіви за довгі роки зазнали певної ідеологічної чистки. Відтак усіх, хто боровся проти комуністичного засилля, однозначно звали «бандитами» (хоча треба враховувати, що й таких тоді вистачало). Звісно, архівів так званих «банд» не збереглося, бо навряд чи такі були взагалі. Але й послуговуючись провладними документами, можемо однозначно твердити про запеклість громадянського протистояння у нашому краї 1922 року. Надалі орфографія оригіналів документів збережена.

Скажімо, 2 лютого Херсонський повітвоєнком доповідав: «...в 10 час. вечера открыта подпольная организ. в Малой Александровке в количестве 150 ч. с подложными документами, которая хотела разгромить все совучреждения и порезать зажиточное население. 20 января Малая и В-Александровка и окрестности объявлены на военном положении... В Малой Александровке арестовано около 100 человек».

Через кілька днів розширений пленум повітвиконкому констатував, що у Великоолександрівській воло-сті «имеется бандитский отряд в 200 человек».

Міліція повідомляла: «на ст. Белая Криница... Большой Александровки ночью на 25 февраля напала банда в 25 человек с пулеметом, сняла аппарат и выгрузила зерно».

Пізніше у політзведенні повітвиконкому зустрічаємо: «Станислав-ская волость: в ночь на 5 марта по Станиславу были разбросаны и расклеены воззвания подпольной организации боротьбистов и петлюровцев». У такому ж оперзведенні від 14 березня 1922 року писали, що у Великоолександрівській волості «была обнаружена неизвестно кем приклеенная петлюровская прокламация, призывавшая к восстанию, подписанная командующим бандитскими войсками атаманом Чёрным Вороном и Серком Лютым». Потім «в пределах Сейдеменухской волости 20 марта появилась банда Михаила Архангела в 75 сабель при 2 пулеметах, лозунг “Хай живе самостійна вільна Україна”». З Берислава летить телеграма: «По имеющимся сведениям формируется банда в 70 человек всадников, называя себя петлюровцами. 21 марта банда находилась на хуторе Боски Сейдеменухской волости, откуда направилась в Костромку Любомирской волости, где по своем приходе учреждают сельских старост». Міліція самостійно упоратися з опором більшовицькій владі, як і у попередні роки, не могла. Що вона собою являла на березень 1922 року, також свідчать архівні документи: комсклад – 31 особа, міліціонерів – 222, канцелярських співробітників – 47. Що до зброї, то гвинтівок – 340, набоїв – 8000, кулеметів – 2, револьверів – 6. «В связи с ограниченным количеством милиционеров, ненормальным удовлетворением продовольствием и прочим несение службы не вполне удовлетворительное».

Тож чи дивно, що влада вкотре вирішила задіяти репресивні засоби: 21 березня терміново скликали Херсонську повітову військову нараду. Протокол чітко зафіксував навіть початок – 22:20 і завершення засідання – 23:45. Наведу цитату з цього характерного для тих часів і подій документу: «Слушали: 1) Доклад тов. Свинционика о положении в уезде в связи с развивающимся бандитизмом и методы борьбы с ним. Постановили: а) Сформировать отряд пехоты из 100 человек при трех пулеметах, выделив 50 чел. от комкурсов и 50 от Учебно-кадрового полка... б) Предложить Ком-бригу передвинуть один Кавэскадрон из Каланчака в Херсонский уезд на борьбу с бандитами, подчинив его Ревтройке. Фураж и продовольствие обеспечить за счет кулаков бандра-йона... г) Изъять три тачанки с лошадьми из совучреждений под пулеметы и в уезде заменить их у кулаков на лучшие. д) Объявить весь бандитский район на военном положении, разоружив его вплоть до дробовиков, невзирая на разрешения союза “Охотников”. е) Представить Ревтройке широчайшия права вплоть до расстрелов на месте и конфискации имущества как бандитов, так и кулаков, укрывающих и питающих бандитов... 3) Создать Ревтройку из трех т. т. в лице т. т. Гебеля, Волкова и комгруппы войск (отряда)...» Підписали грізну і жорстоку ухвалу голова повітвиконкому Радченко і секретар Волков.

Однак навіть такими методами одразу здійняти хвилю незадоволення новим режимом не вдалося: «По сообщению от 22 числа... банда находится в 20 верстах юго-западнее Качкаровки на Огарковых хуторах»; «31 марта в 5 часов дня бандой Свища расстрелян Завволвоенотделом Любомировской волости т. Крестьянский». У квітні, з настанням теплої погоди, спротив ще посилився. Й не дивно, бо в Україні вирував перший голодомор 1921–1923 років. Отож, «на почве голода и антисоветской агитации в с. Малой-Александровке, Александровской волости, 10 апреля собравшаяся толпа разогнала в сельревкоме совработников и кричала: “Долой коммунистов и ревкомов, поставим старосту и царя”»; «В настоящее время появились банды Свища и Михаила Архангела, Черного Ворона и банда, именующая себя “украинцами”. По донесению начальника 10 района 23/ІV банда, именующая себя “украинцами”, в количестве 21 всадник, которая учинила налет на колонию Высокополье, разбила почту Волисполком. Банда остановилась в деревне М. Широкое; в 4 часа вечера разведка банды была обстреляна отрядом милиции»; «По донесению начальника 9 района банда Свища сделала налет на Архангельск, убила Краскома – тов. Бойко, уничтожила все дела всех учреждений, забрала телефонный аппарат и 2 лошади; по донесению того же начальника, раскрыта организация петлюровщины, каковая передана в Укрревтройку».

Боротьба тривала весь рік. Так, у вересні «бандой Черного Ворона забраны на станции Белая Криница телеграфные аппараты и тачанка, после чего банда уехала на хутор Муравка, где забрала 11 лошадей и скрылась по направлению Давыдов Брод... В ночь на 7/9 на хуторе Неженко (можливо, Пеженко, на карті немає. – Прим. авт.) появилась банда в количестве 7 человек, 11 лошадей с седлами, вооружены винтовками и наганами. Дальше банда направилась по направлению Берислава. Вечером 7/9 банда была у председателя хутора Базок Сейдеменухской волости, забрала его вещи, две лошади; на хуторе Андриевском взяла Председателя Пономаренко и скрылась в неизвестном направлении. Банда, оперировавшая в Качкаровской волости, принадлежит Черному Ворону. Преследуемая уполномоченным ГПУ Бериславского района, 9/9 банда направилась на хутор Красный В. Александровского района, а оттуда – в Ново-Архангельскую волость. Вступить в бой с преследующим отрядом банда избегает. По донесению начальника пятого района, в 15 верстах от Берислава обнаружена банда в 15 сабель. Начрайона 5 совместно с коммунарами выехал на операцию по направлению хутора Ново-Райск... В ночь на 9 сентября неизвестная банда в 15 человек, хорошо вооруженная, появилась в 35 верстах северо-восточнее Берислава, возле хутора Ново-Райск. Для преследования банды выехал Райуполномоченный ГПУ с отрядом в 10 человек. Банда в 15 сабель, оперировавшая в Качкаровской волости, вторглась в Каменскую волость Велико-Александровского района».

Навіть наприкінці 1922 року, «4 декабря около Берислава по дороге неизвестными бандитами убит милиционер Смирнов и тяжело ранен Бутенко». Траплялося, опір приймав навіть кумедний характер. Так, «на Тропинских Отрубах крестьянка избила Предсельсовета за назначение ее для несения наряда».

Та усе ж нелюдськими методами, насамперед голодом, більшовицькій владі вдалося наступного року, у цілому, приборкати непокірне українське селянство.
 
Сергій ГЕЙКО //Гривна-СВ № 41(308), 2007-10-05 (стр. 17) 8039
Категория: Історія | Переглядів: 951 | Додав: kherson | Дата:
Всего комментариев: 2
2  
камуняги the best

1  
Ось такі виставки необхідно організовувати на Херсонщині. Треба показати нашим людям: комуністи у 20-х роках не мали підтримки серед населення. Необхідно показати хто є справжні бандити, хто тероризував населення.

Чудова стаття, дякую панові Сергію.


Ім`я *:
Email *:
Код *:
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz