Україна на порозі нових парламентських виборів. Херсонська облрада та міськрада, у якій більшість мають депутати «коаліції національної єдності» та їх кишенькові прихильники приймають гнівні заяви та резолюції з вимогою скасувати ледь не антинародний указ Президента про розпуск Верховної Ради. У вирі політичної боротьби херсонські депутати різних рівнів уявили себе нардепами та міністрами, що вершать долю українського народу та визначають зовнішній курс України, виступають від імені всіх херсонців та розписуються за всіх і кожного. Ще трохи і ми почуємо офіційні тлумачення конституції від райрад міста, а можливо навіть і заяву окремої райради щодо статусу російської мови та вступу до СОТ, ЄЕП, НАТО. «Обранці» на стільки наблизились до простого люду, що зовсім скоро голова облради продасть свого «запорожця» на якому їздить на сесії облради (і за виручені кошти у Херсоні відремонтують всі дороги), а міський голова буде проводити засідання міськради без міліцейського оточення.
Здається всіх «неугодних», окрім губернатора, вже «погнали» з Херсонських степів кудись далеко. Зверху (уряд, прокуратура, парламент) всі свої. На місцях (облрада, міськрада, райради) теж все гаразд. Але все одно хтось заважає зробити наших людей щасливими…
Нехай читач не сумнівається: навіть якщо у Херсоні тарифи підіймуться ще в п’ять разів, а в слід за кінотеатром «Україна» нових власників собі знайдуть всі комунальні підприємства міста – нічого не зміниться. Херсонці й надалі справно хвалитимуть Віктар Фьодирича, лаятимуть Президента та опозицію. Але ж яким чином можна змінити ситуацію? Та й хто її змінить? Президент, його команда та опозиція в особі БЮТ вже мали всю повноту влади у 2005 році. Однак, наші «мудрі» політики не скористались історичним шансом та пішли шляхом міжусобиць та чвар, привівши до влади тих, кого щойно скинули. Дати таким людям другий шанс буде нерозумно і небезпечно – висновків все одно не зроблять. Залишати при владі «своїх пацанів» ще більш небезпечно – приватизують все «наше» між «своїми», і фонду Держмайна вже не буде що виставляти на аукціони та конкурси. Фрази про «стабільність» набувають все більш злостивого змісту: про стабільність, як позитивну рису влади, можна говорити у Швеції чи Італії, але аж ніяк не в Україні. Пересічному громадянину жити стабільно в Україні – це жити стабільно погано. Державна верхівка є затхлим відстійником, у якій важко пробитися «новачкам».
Колись італієць Вільфредо Парето сказав, що політична система держави справно функціонує лише за умови зміни політичних еліт. Отже, Україна як кисню потребує нових, молодих політиків на різних щаблях влади: від Верховної Ради до селищної ради.
Херсонці, застій води перетворює озеро на болото!

Тарас Дем'яненко