Український Херсон - Історія Херсону
Ср, 2017-02-22, 12:35 PM
На початокРеєстраціяВхід
Ви увійшли як "Гість"
Меню сайту
Розділи новин
Анонси [52]
Анонси подій, акцій та заходів.
Вибори 2006 [30]
Новини присвячені президентським виборам 2006 року.
Економіка, промисловість, с/г [36]
Економіка, промисловість, с/г, фінанси, кримінал.
Історія [54]
Факти, що стали надбанням історії. Дискусії довколо них.
Кримінал [2]
Кримінальна хроніка Херсона та області
Культура [64]
Мова. Музика. Театр. Кіно. Література. Мистецтво тощо.
Нові статті [7]
У цьому розділі з"являтимуться нові статті, які з часом будуть видалені з розділу новин й перенесені до розділу статей.
Політика [110]
Влада, суспільство, політика.
Портал [6]
Новини порталу: оновлення, зміни, доповнення, оголошення, прохання, звернення.
Релігія [39]
Новини з життя церков та парафій. Релігійне життя міста.
Спорт [5]
Новини спорту.
ТЕРМІНОВЕ [20]
Термінові повідомлення з України та закордону
Україна. Світ. [16]
Новини України та світу.
Українське питання [189]
Друзі сайту
Наше опитування
Як має виглядати Меморіал "Героям Крут", який незабаром з'явиться у Херсонській області?

Результати · Архів опитувань

Всього відповідей: 286
Статистика
Історія Херсону


Населення

1926 — 58 тис. мешканців 1939 — 97 тис. 1959 — 158 тис. 1981 — 329 тис. 2004 - 361 тис. Національний склад населення у 1926 і 1959 pp. (приблизно)був такий: українці — 36% і 63%, росіяни — 36% і 29%, євреї — 25% і 6%, інші - 3% і 2%

5 грудня 2001 року вперше за роки незалежності в Україні був проведений Всеукраїнський перепис населення.

Загальна кількість наявного населення Херсонщини (за даними Всеукраїнського перепису населення) становила 1175,1 тис.осіб. Кількість міського населення складала 706,2 тис.осіб (60,1%), сільського – 468,9 тис.осіб (39,9%). Кількість чоловіків становила 548,5 тис. осіб, або 46,7%, жінок – 626, 6 тис. осіб, або 53,3%.

У ході Всеукраїнського перепису населення, крім наявного, було обліковане і постійне населення, за кількістю якого здійснюються розрахунки показників, що характеризують соціально-економічну структуру населення. Загальна кількість постійного населення області станом на 5 грудня 2001 року складала 1172,7 тис. осіб, у тому числі чоловіки – 546, 6 тис. осіб, або 46,6%, жінки – 626,1 тис. осіб, або 53,4%, міське населення – 702,3 тис. осіб, або 59,9%, сільське – 470,4 тис. осіб, або 40,1%.

Особливістю національного складу населення є його багато-національність, за даними перепису населення в області проживали представники понад 115 національностей і народностей.

Найбільш чисельні національності: українці (82% до загальної кількості постійного населення), росіяни (14,1%), білоруси (8,2%), татари (5,4%), вірмени (4,5%), молдовани (4,2%).

Історія
Херсон – місто обласного підпорядкування, адміністративний, промисловий, культурний центр Херсонської області, одне із найзеленіших міст на півдні України. Заснований у 1778 році князем Потьомкіним на місці укріплення Олександрівського шанця, зруйнованого турками, Херсон запозичив свою назву в давньогрецького міста Херсонеса Таврійського. Херсонщина – край козацької вольниці. За Кючук-Кайнарджинською мирною угодою 1774 року між Туреччиною і Росією, до останньої відійшли землі між Дніпром і Південним Бугом. Аби убезпечити їх від можливих нападів, необхідно було спорудити нову потужну фортецю, а заодно створити надійний флот. Для верфі вибрали зручне місце – старий Олександрівський шанець. На карті імперії з’явилося нове місто – Херсон, указ про заснування якого 18 червня 1778 року підписаний Катериною ІІ. У Херсоні починалося будівництво Чорноморського флоту. Вересневим днем 1783 р. зі стапелів адміралтейської верфі було спущено на воду перший великий корабель «Слава Екатерины».

З Херсоном були тісно пов'язані долі багатьох істоичних осіб Росії й України 18 ст. Одним з ініціаторів міста став князь Г.О. Потьомкин-Таврійський, а керівником будівництва фортеці – І.А. Ганнібал – двоюрідний дід О.С. Пушкіна. Визначним організатором флоту був адмірал М.С. Мордвінов, а адмірал Ф.Ф. Ушаков не тільки брав участь у створенні бойових кораблів, але й готував їх екіпажі до дій проти турецького флоту.

Колишню запорозьку славу примножували козаки та їх отамани: Сидір Білий, Захарій Чепіга, Антон Головатий, зусиллями яких було створене Чорноморське козацьке військо.

У 1787 році командуючим військами при Херсоні та Кінбурні був призначений видатний полководець О.В. Суворов. Він першим відзначив патріотизм херсонців, готовність захищати місто у важку воєнну годину.

Наприкінці 18 ст. Херсон відіграв важливу роль у розвитку внутрішніх та зовнішніх економічних зв”язків Росії. Через Херсонський порт здійснювалася торгівля з Францією, Італією, Іспанією та іншими країнами ґвропи.

У 1803 р. Херсон став центром губернії. У місті розвивалося цивільне суднобудування, виростали підприємства з переробки продукції сільського господарства. Після 1861 року намітився значний зріст економічного потенціалу краю. З проведенням днопоглиблювальних робіт у руслі Дніпра, Херсон знов набув значення важливого морського порту. На початку 20 ст. десятки мільйонів пудів хліба щорічно вивозилися звідси до Англії, Німеччини, [[|Данія|Данії]] та інших держав.

Промислові підприємства міста постачали продукти харчування, легкої промисловості, суднобудування, сільськогосподарського машинобудування, лісообробки. У 1907 р. залізнична колія з'єднала Херсон з великими містами країни, а у 1908 р. дала струм перша міська електростанція.

На 1914 рік населення Херсона первищило 80 тис.чоловік. Місто було не тільки адміністративним, але й культурним центром Півдня України. Тут функціонувало більше 50 шкіл, училища, 6 гімназій. Визначних спеціалістів готувало земське сільськогосподарське, морехідне, медичне, комерційне училища, учительська семінарія. У місті діяли театр, музичне товариство, бібліотеки, два музеї. Значну роботу з розбудови та благоустрою виконувала міська дума.

Звістка про повалення самодержавства була отримана в Херсоні 2 березня 1917 р. У цьому ж місяці в місті утворився орган самоврядування “Комітет порядку та спокою”, що підлягав Тичасовому уряду і який очолив губерніальний комісар П.Д. Горич. 13 березня 1917 р. виникла Рада робітничих та солдатських депутатів, головою якої став прапорщик О.І. Кліменко. Третім претендентом на владу в Херсоні стала українська губерніальна Рада на чолі з колишнім вчителем В.М. Чехівським. У добу між Жовтневою і Лютневою революціями всі партії отримали легальне становище. У Херсоні діяли партії: есерів, кадетів, більшовиків, меншовиків, українських націонал-демократів тощо. 18 січня 1918 р. в місті була встановлена влада Рад. Цей період тривав два місяці. Було проведено націоналізацію підприємств, ліквідовано старий адміністративний аппарат, встановлено в місті “революційний порядок”. 5 квітня 1918 р. місто було захоплено військами австро-німців, спільно з українськими січовими стрільцями. В Україні настала доба правління гетьмана П. Скоропадського, яка протрималася 8 місяців. Після Листопадової революції в Німеччині австро-німецькі вйська залишили Херсон. На зміну прийшла влада Директорії, а 29 січня 1919 р. в місто прибули англо-франко-грецькі війська. 8 березня 1919 р. загони 1-ої Задніпровської дивізії під командуванням Г.М. Григор”єва захопили місто і влада перейшла до Ради робітничих та солдатських депутатів. Під її керівництвом проводилася політика радянського уряду -–"“ійськового комунізму”.

З 13 серпня 1919 р. Херсон перейшов під головування військ А.І. Денікіна.

16 квітня 1920 р. до міста вступила Червона армія.

Із закінченням громадянської війни у Херсоні почалася робота по відбудові промисловості та господарства. Відновлюються: завод Гуревича, верфі Вадона, майстерні ім.Комінтерна.

В березні 1923 р. Херсон став центром Херсонського округу. До червня 1925 р., до ліквідації губерній він входить до складу Одеської губернії. У 1925 р. в місті проживало 46 тис. 230 чоловік. Були збудовані великі промислові підприємства: кондитерська фабрика (1928 р.), консервний завод (1929 р.), електромашзавод (1932 р.), бавовняно-переробний завод (1933 р.), у 1931 р. збудовано нові корпуси судноремонтного завода ім.Комінтерна, закінчилося спорудження елеватора -–одного з найкрупніших в державі, споруджувався нафтоперепобний завод.

Збільшив обіг вантажів херсонський порт (у 1939 р. з нього було перевезено 1 млн. тонн вантажів).

У 1941 р. в Херсоні був відкритий аеропорт. На цей рік в Херсоні працювали чотири полікліники, 3 лікарні, 22 дитсадка, 59 шкіл, 7 дитячих будинків, 2 ВУЗи. З початком Великої Вітчизняної війни 22,5 тис.чол. з Херсонщини вступили до лав добровольців. З Херсона у серпні 1941 р. евакуйовані були заводи: нафтопереробний, сільськогосподарського машинобудування, судноремонтний. За 20 діб евакуації на лівий берег Дніпра було переправлено 130 тис.чоловік. У середині серпня 1941 р. німецько-фашистські війська підійшли до Херсону. Відважно захищали місто воїни 51-ої стрілецької дивізії і моряки Дунайської військової флотилії. Оборона міста тривала з 15 по 18 серпня, коли Херсон був захоплений фашистами. 13 березня 1944 р. період окупації закінчився і місто було визволене військами 49-ої гвардійської стрілецької дивізії під командуванням полковника В.П. Маргелова, та 295-ої стрілецької дивізії під командуванням полковника О.П. Дорофєєва.

За визволення Херсона наказом Верховного головнокомандуючого 49-ій гвардійській стрілецькій дивізії, 295-ії стрілецькій дивізії, 377-ому артилерійському полку, 1-му авіатранспортному полку, 243-ому окремому батальйону зв'язку, 773-ому окремому радіозаводу було присвоєно звання “Херсонський”. 15 воїнам за визволення міста було присвоєно звання Героїв Радянського Союзу. 30 березня 1944 р. Херсон знов отримав статус обласного міста. У повоєнні роки м. Херсон перетворилося на крупний промисловий, сільськогосподарський та культурний центр на півдні України. Галузеве формування промисловості Херсона, в цілому, закінчилося в 50-ті роки, коли запрацювали виробничі потужності суднобудівного заводу, заводів ім. Петровського, нафтопереробного, бавовняного комбінату. У 1951 р. розпочалося будівництво суднобудівного заводу, а вже через три роки з його стапелів зійшли перші 2 танкери “Херсон” та “Грозний”. Всесоюзною будовою був бавовняний комбінат, закладення першої черни якого – прядильно-ткацької фабрики №1, відбулося в грудні 1952 р. В січні 1955 р. було випущено перщі метри тканини. У 60 рр. В місті відкрито тролейбусне сполучення. З 1961 р. розпочався регулярний рух суден на підводних крилах за маршрутом Херсон-Одеса. В березні 1977 р. в Херсоні почалося будівництво автомобільного мосту через Дніпро, який зв'язав місто з лівобережжям та Кримом. За великі досягнення в розвитку промисловості, будівництві культурно-освітніх закладів та житлових будівель, а також на честь 200-річчя міста Херсон було нагороджено Орденом Трудового Червоного Прапора (1978 р.). Природні ресурси Корисні копалини: підземна питна вода, мінеральна вода, глини, суглинки. Заповідники: на території міста знаходиться 11 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, загальнодержавного – відсутні. Ботанічний сад Херсонського державного університету. Площа 14 га. Закладено в 1934р. В колекціях ботанічного саду більше 200 видів інтродукованих деревних та чагарникових рослин, понад 180 видів трав’янистих рослин, 15 видів мохів та 21 вид лишайників. Дендропарк аграрного університету. Площа 2,4 га. Закладено в 1951-1952 рр. Зростає понад 90 видів хвойних і листяних дерев і чагарників. Дендропарк Науково–дослідного інституту землеробства південних регіонів. Площа 5,6 га. парк закладено в 1956 р. в регулярно-ландшафтному стилі. Зростає понад 90 видів і форм дерев і чагарників. Парк обласного ліцею (“Казенний сад”). Площа 8 га. Один з найстаріших парків міста, закладений в 1868 р. Пам’ятник садово паркового мистецтва, зростає близько 50 видів дерев та чагарників.

Пам’ятки природи місцевого значення:

- дуб черешчатий в парку ім. Леніна, висаджений у 1869 р. при закладці парку;

- дуб черешчатий в районі аграрного університету, понад 150 років;

- віковий дуб біля шахового клубу;

- віковий дуб в парку обласного ліцею по вул. Полтавській;

- віковий в’яз по вул. Суворова, 6 ;

- віковий дуб біля пожежної частини Комсомольського району;

- дуб черешчатий по вул. Декабристів, 31.

Промисловість і транспорт За радянської влади Xерсон став великим промисловим містом (попри занепад у роки війни 1941-1944). Провідні галузі промисловості: металообробна і машинобудівна (зокрема, суднобудування і с.-г. машинобудування), харчова і текстильна. Найважливіші підприємства машинобудування та металообробної промисловості: Херсонський комбайновий завод ім. Г.Петровського, суднобудівний і судноремонтний завод ім. Комінтерну, судноремонтний завод ім. В.Куйбишева, електромашинобудівний завод, завод карданних валів.

З підприємств харчової промисловості найбільшими е Херсонський консервний комбінат, хлібний, м'ясний, рибний комбінати, млинокомбінат, молочний, виноробний заводи, макаронна фабрика.

Легка промисловість представлена Херсонським бавовняним комбінатом, шкіряно-взуттевим комбінатом, взуттєвою і швейною фабриками.

Працюють нафтоперегінний завод (нафта надходить з Росії системою "Придніпровських нафтопроводів"), великий склотарний завод, завод залізобетонних виробів тощо.

Промислові підприємства виробляють морські вантажні судна, танкери, сейнери, теплоходи, тракторні причепи тощо.

Херсонський морський порт провадить великі експортноімпортні операції з багатьма країнами світу. Є річковий порт.

Є аеропорт.

Освіта та культура

Xерсон - значний науковий і культурний центр: педагогічний і сільськогосподарський інститути, 12 середніх спеціальних училищ і технікумів (між іншим, судномеханічний, машинобудівний, гідрометеорологічний, медичний, два морехідні); два театри — обласний музично-драматичний і ляльковий, філармонія; Херсонський краєзнавчий музей; Український науково-дослідний інститут зрошуваного хліборобства.

Пам'ятки історії та культури

залишки валів і воріт фортеці (XVIII ст.)
Чорноморський госпіталь (1803-1810, архітектор А.Захаров)
адміралтійський арсенал (кінець XVIII ст.)
Спаський собор (1781)
Кількість культових споруд – 25 з них:
церкви - 20
молитовні доми - 4
синагоги – 1
монастирі, костели, мечеті - відсутні
Література

Барабашов Ю. Херсон. - К., 1964
Херсон за 50 років радянської влади. 1917-1967. - Одеса, 1967
Сергеева Г., Архипов Е. Херсон. - К., 1968
Херсон. Путеводитель. - Симферополь, 1977
Енциклопедія українознавства


Визначні історичні місця нашого міста



 

    У 
цьому будинку 30 листопада - 2 грудня 1917 р. (за старим стилем) відбувся Губерніальний з’їзд представників рад, земств, місцевих самоврядувань Херсонщини. В роботі з’їзду взяло участь 329 делегатів, які ухвалили, що  “Херсонщина є невід’ємною частиною Української народної республіки, а найвищою владою в Україні є до українських установчих зборів Центральна Рада і Генеральний секретаріат". За  цю резолюцію проголосувало 326 делегатів і 3 делегати утрималися.
    Тут
у 1920 р. працював видатний український митець Микола Куліш.





    У січні 1918 р. це був Українським народним будинком, в якому розташувалися Херсонське товариство "Просвіта", видавниче товариство "Українська книгарня", товариство "Вільне козацтво", "Українська революційна рада", редакція української газети "Дніпро" інші українські громадські організації.
    Тут
було підготовлено до видання товариством "Українська книгарня" у січні 1918 р. "Кобзар" Тараса Шевченка та перше на Херсонщині "Євангеліє" українською мовою.






   
   У  1913 р. тут гастролювали видатні українські актори М.Заньковецька та  М.Садовський. З  січня 1918 - до початку 1920-х рр. розміщався Український національний театр ім. Тараса Шевченка, режисером якого був І.Л.Сагатовський (1882 - 1951), в якому працювали відомі актори - народна артистка УСРР Оксана Петрусенко (1900 - 1971), народний артист СРСР Юрій Шумський, народний артист СРСР Амвросій Бучма, заслужена артистка УРСР Валентина Варецька, відомі українські актори Іван Селюк, Катерина Лучицька та інші. 
   
6 січня 1918 р. за старим стилем відбулися установчі збори Херсонського товариства "Просвіта", яке очолив відомий громадський діяч, засновник українського кооперативного руху на Херсонщині Іван Микитович Челюк. До товариства увійшла відомі українські громадські діячі відомий український письменник, педагог Микола Чернявський, голова Херсонської губернської народної управи Андрій Грабенко, лікар Сергій Шульгін та інші.






   

     Саме в цьому приміщенні 28 квітня 1918 р. за старим стилем відбулося перше в Херсоні церковне служіння українською мовою. Його провів греко-уніатський священик о. Бачинський.





У цьому будинку у 1918 р. був відкритий один з перших у Херсоні дитячих садків з українською мовою спілкування. До садку приймалися діти від 6 до 9 років, з якими безкоштовно займалися за педагогічними системами Фребеля та Монтесорі.


Далі буде...



Додатково:
 

 
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz