Український Херсон - Каталог статей
Пн, 2016-12-05, 0:19 AM
На початок Реєстрація Вхід
Ви увійшли як "Гість"
Меню сайту
Категорії статей
Персоналії (політики) [5]
Біографії херсонських правих та близьких до них.
Політика [2]
Політика та політичні процеси. Аналіз правого руху.
Історія [46]
Історія. Переосмислення, аналіз та обговорення.
Мовне питання [52]
Проблеми функціонування, розвитку та поширення української мови.
Релігія [4]
Релігія в Україні сьогодні та вчора. Проблеми побудови Помісної церкви. Міжконфесійні відносини.
Національна ідея [7]
Національна ідея. Українське питання: державність, ідеологія, програмові засади, націоналізм.
Суспільство [27]
Сусіпльна свідомість. Проблеми сучасного українського суспільства.
Пошук у статтях
Друзі сайту
Наше опитування
Як має виглядати Меморіал "Героям Крут", який незабаром з'явиться у Херсонській області?

Результати · Архів опитувань

Всього відповідей: 286
Статистика
Каталог статей
» Каталог статей » Історія
Перші здобутки та втрати

Перші здобутки та втрати
З появою перших осередків українських політичних партій (УПСР та УСДРП) розпочалися процеси політичної диференціації українського руху. Головною політичною подією липня стали перші демократичні вибори до міської думи. Осередки українських соціалістичних партій відмовилися блокуватися на них з позапартійним товариством “Українська Хата” і увійшли в єдиний соціалістичний блок. В результаті перемоги цього блоку українські соціалісти здобули 17 депутатських місць, а за окремим “українським списком” товариства “Українська Хата” зміг пройти лише один гласний – Євген Яковенко. “Українська Хата” як політична організація херсонського українства швидко втрачала свій авторитет. Починаючи з осені, товариство спіткали перші труднощі: брак коштів, відсутність приміщень, політичні утиски, розчарування у культурницькій роботі на фоні загострення політичної кризи. Наприклад, 22 жовтня на загальних зборах товариства з 500 членів було усього 50… Доповідачі констатували, що робота “Хати” зосередилась лише на прийнятті політичних заяв та продажу книжок.
Драматично-музичний гурток та хор “співаків з української молоді”, які були створені наприкінці квітня – в травні й планували щотижневі літературні ранки, концерти-вечірки, вистави, розвалилися… Гуртківці спочатку провели декілька заходів для членів товариства та широкого загалу, віднайшовши приміщення в залі Військово-фельдшерської школи, а потім – в залі губернського земства. Але, як писав Іван Челюк, “з перших же кроків з’ясувалось зовсім неможливе становище із справою відшкодування помешкання для улаштування концертів чи вистав. Звичайно, що при таких умовах не можливо було вести більш-менш планомірної роботи ” . Всі спроби знайти постійне приміщення закінчувалися невдачею. Всі звернення до міської думи, доповіді, листи залишалися без відповіді. І спочатку припинив свою роботу Драматичний гурток, який так і не поставив жодної з вистав, а потім перестав існувати й хор.
Товариство також мало певні труднощі у видавничий справі, а також у придбанні та розповсюдженні українських книжок. Але спочатку все розвивалося дуже добре.
Ще у березні 1917-го, Микола Чернявський, Нестор Малеча та інші діячі “Української Хати”, вирішили терміново організувати видання українських книжок. За короткий час був налагоджений випуск листівок та брошур. Першими побачили світ і з успіхом розійшлися “Українські революційні пісні” (3 тисячі примірників) та Статут товариства “Українська Хата” (2 тисячі примірників).
Влітку у книжковому магазині “Української Хати”, як повідомляли місцеві газети, продавалася брошура Миколи Чернявського “Україна, автономія і федерація”, яка, до речі, за кілька місяців витримала три видання і мала схвальні відгуки навіть діячів Центральної Ради. Окрім двох тисяч примірників політологічної розвідки Миколи Чернявського, у книжковому магазині товариства до жовтня 1917 року було продано 25 тисяч примірників різних книг та брошур, які надходили до Херсона з усієї України. Збереглися назви книжок, які продавалися влітку 1917 року в магазині: : "Хто ми і чого нам треба?" (ціна 15 коп.), "Як жив Український народ"(30 коп.), "Український буквар" (50коп.), повний “Кобзар” Т.Г.Шевченка (2 крб. 50 коп.), "Якої нам треба школи" (25 коп.), а також книги Грушевського, Гринченка, Кащенка, Возняка, Коломийченка, Русової, Франчука, Франка, Огієнка, Чепіги, Кобилянської, Черкасенка, Шевченка, Волховського, Маковея, Хоміна, Хоткевича, Дікштейна, Чередниченка, Загірної, Петровського ("Бережіть могили"), Островського ("Руйнування Батурина"), листівки "Українські революційні пісні", "Євшан-зілля", "Козачий кістяк", "Саул", "Каменярі" та інші. Був також багатий вибір соціал-демократичної та соціал-революційної літератури.
“Але, - як зазначалося у документах, що зберігаються в державному архіві Херсонської області, - для розвитку книжкової справи потрібно було все більше коштів, а культурно-просвітня інституція, якою була “Українська Хата”, їх дістати була не в змозі” .
Так з‘явилися плани реорганізації роботи “Української Хати”, створення власних національних кооперативів (видавничого, кредитового та споживчого), які б підтримали розвиток просвітницької справи. Ці ідеї активно пропонував Іван Микитович Челюк. Наприкінці жовтня Микола Чернявський пішов у відставку, а товариство очолив відомий кооперативний діяч, український есер Іван Челюк. 5 листопада на чергових загальних зборах він запропонував реорганізувати товариство в «Просвіту» і орієнтувати його виключно на вирішення культурно-просвітницьких завдань. Цей крок викликав жваві дискусії. Суперечки були настільки палкими, що пізніше прийшлося навіть письмово вибачатися.
Збори вирішили, “позаяк політичний бік обслуговують політичні українські партії”, перетворити “Українську Хату” на “культурно-освітнє” товариство і визнали за необхідність створення українських кооперативних товариств, бо “вони дуже необхідні, щоб об’єднувати наше українське громадянство в ріжних напрямах – економічному і культурно-освітньому” .
6 грудня 1917 року новий голова “Української хати” Іван Челюк звітував: “членів організації 527 чоловік, від яких поступило членських внесків 1926 карбованців. За листопад продано книжок з книгарні товариства на 2334 карбованця. Розпочався запис на курси української мови, які влаштовуються товариством для служачих в ріжних громадських і урядових інституціях. Поки що записалося із служачих Губерніальної земської управи 35 душ, в інших інституціях 15 чоловіків, серед служачих Казенної палати коло 40 душ… Колективні заяви про бажання бути слухачами курсів приймає член Ради Товариства М.Чернявський в губерніальній земській управі”
В грудні планувалося відкрити при військовій філії “Української Хати” школу грамоти для вояків Гайдамацького куреня, провести три вечірки (українського гумору, українських колядок та вечірку на честь Миколи Чернявського), а також влаштувати українські ялинки для дітей.
Цей період в історії просвітянського руху проходив під знаком карколомних політичних подій, що відбувалися у Петрограді та Києві: петроградський збройний заколот та створення Ради Народних Комісарів і київське проголошення Української Народної Республіки.
У Херсоні у цей період за пропозицією прибулого з Одеси Зиновія Висоцького створюється Революційна Рада (рада революційних організацій), яка зробила спробу об’єднати усі організації Херсону, незалежно від національної орієнтації, на єдиній платформі “політичного українства”, тобто визнання влади Центральної Ради. З Одеси ж до Херсона на підтримку української влади в грудні прибули підрозділи гайдамацького куреня.
Головною подією політичного життя в цей час стало визнання Губерніальним з’їздом представників рад, земств, місцевих самоврядувань Херсонщини у складі УНР. З’їзд розпочався в колишньому губернському будинку 30 листопада в нервовій політичній обстановці. “В перший день з’їзду, його кулуари представляли собою цілий ряд мітингових куп, в осередку яких були більшовики, а кругом кожного душ по десять українців. Велися самі палкі змагання за українську Центральну Раду”.
В роботі з’їзду взяло участь 329 делегатів, які представляли губернський з’їзд представників рад робітничих та солдатських депутатів (по 5 делегатів від кожного повіту), волосні земства (по 1 від волості), міські самоврядування та повітові земства (по 5 делегатів). Прихильники більшовиків (111 делегатів) під час обговорень на деякий час покинули залу, але потім повернулися. Після жвавих дискусій делегати дійшли згоди: “1. Херсонщина є невід’ємною частиною Української народної республіки, а найвищою владою в Україні є до українських установчих зборів Центральна Рада і Генеральний секретаріат. 2. Доручити губерніальній і повітовим радам селянських депутатів, земським і міським управам приступити до підготовки виборів в Установчі збори”. За цю резолюцію проголосувало 326 делегатів і 3 делегати утрималися.
“Українці і меншість прийшли згоди, що вилилось в натхненний спів усіма присутніми заповіту нашого батька Тараса Шевченка “Як умру, то поховайте мене на могилі”.16
Завдяки політичній та військовій підтримці товариство нарешті отримало приміщення для своїх заходів. Ось як це відбулося.
До Херсона прибув Віленський український полк, командування якого звернулося до “Української Хати” з проханням влаштувати для козаків лекції з українознавства, курси з історії та мови, й вистави.
“Для козаків Гайдамацького куреня, в котрому лічилось уже декілька сот чоловіків, - згадував Іван Челюк, - теж необхідна була негайна широка освітня робота, позаяк більшовизм поширювався і поширювався поміж вояками …”
У зв’язку з тим, що місцева влада була не в змозі надати для потреб українських культурних інституцій необхідного приміщення (або не бажала цього робити), козаки куреня вирішили цю проблему революційним шляхом. 20 грудня 1917 року до Народного будинку прийшло 8 козаків й зайняли приміщення, в якому на той час знаходився напівпустий шпиталь. Хворі солдати були переселені в сусідній.
Народний будинок знов, вперше з початку війни, став використовуватися за своїм призначенням – для культурно-просвітницькій роботи серед городян. “А знов зорганізовані драматично-музичний та співочий гуртки [“Української Хати”] розпочали діяльно готуватись до концертів і вистав. Посипалось багато прохань від ріжних організацій українських і не українських влаштувати що-небудь на користь організації, або надати театр під вечір. Таким чином у Херсоні почав існувати Український національний театр”.17
Власне приміщення надихнуло просвітян на більш активну роботу. В грудні “лектори товариства були направлені до ”Української військової громади”, “Гайдамацького куреня”, організації “середньошкільників” та на робочі околиці міста для проведення просвітницьких лекцій на актуальні теми державного життя та історії України.
Перші такі курси були влаштовані в повітовій продовольчій управі на особисті прохання службовців. Слухачів записалося 60 чоловік. “Курси тяглися місяць за платню в 6 карбованців з особи. В програмі курсів входили: “українська мова”, “історія України”, “біжучі політичні питання”. Курсисти слухали лекції з зацікавленням. Наслідком курсів можна вважати те, що діловодство в повітовій управі в значній частині ведеться українською мовою” .

Оцінюючи підсумки діяльності товариства "Українська Хата", можна відзначити, що товариство стало першою масовою українською організацією в Херсоні, підгрунтям і дійсною школою для численних українських організацій, товариств, комітетів. "Хата" організувала цілеспрямовану культурно-освітню роботу, перетворившись у центр національного життя Нижньої Наддніпрянщини. З її діяльністю пов'язаний початок і багато яскравих епізодів українського відродження на Херсонщині. Це і численні мітинги та збори, концерти та вистави, початок власного українського театру, і книговидання, випуск першої україномовної газети, ініціація перших на Херсонщині курсів української мови. Одними з натхненників національної справи і активних діячів "Української Хати" стали неординарний український письменник Микола Федорович Чернявський і кооперативний діяч Іван Микитович Челюк.
Після того, як український рух на Херсонщині зміцнів, з’явилися українські політичні партії, українські кооперативи, завдання “Української Хати”, як центру просвітницького та політичного життя українців Херсонщини, було реалізовано і товариство перетворилася на “Просвіту”.

Категория: Історія | Добавил: kherson (2006-06-18) | Автор: Дементій Білий
Просмотров: 1492 | Рейтинг: 4.0 |

Всего комментариев: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz