Не дивно, що представники Московського Патріархату намагаються зберегти свій вплив на ті парафії, які не бажають більше перебувати під його духовною опікою. Але коли, порушуючи закони, на їхньому боці виступають українські правоохоронні органи і представники української місцевої влади – стає сумно і прикро. Коли ж, нарешті, ними будуть почуті слова Тараса Шевченка: “В своїй хаті – своя правда” і вони перестануть протизаконно підтримувати інтереси Російської Церкви в Україні?
МОВОЮ ФАКТІВ І ДОКУМЕНТІВ
Події в Костополі
Віруючі міста Костополя звернулися з заявою (8854 підписів) на ім'я голови Костопільської райдержадміністрації М.Кривка, голови Костопільської міськради наступного змісту:
Зважаючи на ситуацію, яка склалася у взаєминах між православними громадянами м.Костополя станом на 12 січня 2004 року,
1. Беручи до уваги рішення керівних органів Свято-Михайлівської та Свято-Олександра Невського парафії УПЦ МП про перехід під юрисдикцію Київського Патріархату з поданням відповідних документів у Рівненсько-Острізьку єпархію УПЦ Київський Патріархат і відповідно у відділ у справах релігії Рівненської обласної державної адміністрації;
2. З огляду на те, що волевиявлення обох релігійних громад було грубо потоптане силовими діями і погрозами Сарненського єпископа Анатолія при сприянні виконавчої влади, в обов'язки якої входить захист Конституції законності і правопорядку. Саме при їх прямій участі були вилучені у виборних осіб і настоятеля Храмів статутні документи і ключі, що суперечить положенням ст. 5, ст. 8, ст. 18 Закону України "Про свободу совісті і релігійні організації";
3. Піклуючись про те, щоб у вирішенні цього питання домогтися верховенства закону та спрямувати вирішення конфлікту у юридичне русло,
ВИМАГАЄМО:
4. Негайно повернути статутні документи та ключі від обох Храмів особам, які виконували покладені на них обов'язки до 12 січня 2004 р.
5. Розпочати розслідування протиправних дій Сарненського єпископа Анатолія на території м.Костополя, вчинених 12.01.2004 р.
6. Не допустити переслідування осіб, які підписали відповідні документи про перехід під юрисдикцію Київського Патріархату.
Сподіваємось на невідкладні, виважені і далекоглядні дії районної державної адміністрації та міського голови, які безумовно розуміють, що порушення законності порушує адекватні дії.
Наклепи від прес-служби Сарненської єпархії УПЦ МП
В місті Костополі дві громади, які перебували в підпорядкуванні Московського Патріархату (Сарненсько-Поліська єпархія) виявили бажання перейти в юрисдикцію Помісної Української Православної Церкви Київського Патріархату на чолі зі священнослужителем і на основі поданих прохань були прийняті до складу Рівненської єпархії.
12 січня були подані відповідні оригінальні документи на реєстрацію в облдержадміністрацію, але цього ж дня духовенство Поліської єпархії на чолі з своїм архипастирем архиєпископом Анатолієм вчинило напад на вірних, які юридично і фактично належать до Рівненської єпархії УПЦ Київського Патріархату, завдавши тілесних ушкоджень нашому священнослужителю отцю Василю Корейчуку.
19 січня "архипастир" зі своєю братією увірвався в помешкання родини Вітчуків - отця Степана - настоятеля Свято-Олександроневського храму, та Марії Павлівни - голови парафіяльної ради Свято-Михайлівського собору, погрожуючи їм фізичною розправою: "Я тебе втоплю" - лунало з вуст "архипастиря" (будинок в якому мешкає Марія Павлівна розміщений неподалік річки),тому наслідки могли бути непередбаченими.І все ж таки дивно і жахливо, що архиєрей, який покликаний до такого високого служіння, висловлює замість благословення погрози, несумісні з його саном. Тож відповідно виникає запитання: куди даний "канонічний" архиєрей веде ввірену йому паству, і мимоволі напрошується відповідь - в прірву до загибелі.
Матушка Марія, для уникнення сутичок, під тиском відкликала свій підпис, а також відкликали підписи й декілька активістів. Але наступного дня від вказаних осіб були подані заяви про відмову (подаються нижче).
Вітчук М.П. 21.01.2004. подала заяву в Костопільське РВ УМВС України в Рівненській області, яку розглянув заступник начальника Костопільського РВ УМВС, майор міліції Таргоній О.Р. та постановив про відмову в порушенні кримінальної справи в якій йдеться про те, що єпископ Анатолій дійсно виказував погрози на адресу сім'ї Вітчуків та вказується, що з єпископом Анатолієм та ігуменом Іларіоном проведено бесіду профілактичного характеру та роз'яснено вимоги кримінального та адміністративного законодавства. Постанова затверджена начальником Костопільського РВ УМВС України в Рівненській області, полковником міліції Лозяном О.М.
8 лютого, в неділю, законна громада вирішила увійти до храму, оскільки ключі від храму під тиском і обманом були забрані від настоятеля та передані вказаному "архипастирю", який призначив настоятелем секретаря своєї єпархії ігумена Іларіона (Клебана І.В.), який теж ревно приступив до виконання своїх обов'язків, завітавши 20 січня до помешкання Вітчуків, і погрожуючи фізичною розправою, вимагав повернути йому печатку, але бажаного не отримав.
Тому ніякого захоплення, як повідомляє прес-служба МП, не було - вірні захищали свої законні права, тим більше, ніяких проявів вандалізму не відбулося, на чому акцентується увага в ЗМІ МП, але як мовиться в приказці, "на злодію шапка горить", прояви вандалізму якраз і проявляються в діях "канонічних", які підступно застосували сльозогінний газ, а провину звалили на вірних Київського Патріархату.
Голові Рівненської
Обласної державної адміністрації
М.П. Сороці
Я, голова парафіяльної ради Свято-Михайлівського собору м.Костопіль, Вітчук Марія Павлівна, та настоятель і голова парафіяльної ради Свято-Олександроневської парафії м.Костопіль, прот.Степан Вітчук, повідомляємо Вам, що під загрозою фізичної розправи з боку єпископа Сарненського Анатолія, який 12.01.2004 р. увірвався в наш дім з великою кількістю свого духовенства, ми змушені були для недопущення злочину відкликати свої підписи про перехід до Київського Патріархату. Проте наші погляди лишаються незмінними і ми надалі залишаємось в юрисдикції Рівненської єпархії Київського Патріархату.
Просимо врахувати цю нашу заяву при реєстрації змін та доповнень до статутів вищеназваних парафій, які були надані Вам 12.01.2004 р.
Голова Свято-Михайлівської парафії м.Костопіль. Вітчук М.П. /підпис
/ Голова Свято-Олександроневської парафії м.Костопіль прот.Степан Вітчук /підпис/
Я, Таргоній Надія Семенівна, жителька м.Костополя, вул.Гоголя,1. Засвідчую те, що написала Заяву на ім'я Голови обласної держадміністрації п.Сороки М.П. про відкликання свого підпису із Статуту зі змінами, поданого на реєстрацію в держадміністрацію 12.01.2004 р. - під тиском священика Дзюбука. Заявляю, що я лишаюся при своїй попередній думці і підтримую свій підпис в змінах до статуту, поданого на реєстрацію 12.01.2004 р. під юрисдикцію Київського Патріархату, в чому власноручно розписуюсь.
Я, Таргоній М.А., житель м.Костопіль, вул.Гоголя 1 засвідчую те, що під тиском священика Дзюбука О.А. відкликав свій підпис із статуту, поданого із змінами в держадміністрацію 12.01.2004 р. Заявляю, що я лишаюся при своїй попередній думці і підтримую свій підпис в змінах до статуту, поданого на реєстарцію 12.01.2004 р. під юрисдикцію Київського Патріархату, в чому власноручно розписуюсь.
Прес-служба Рівненської єпархії
Віруючі с. Острів Радивилівського району Рівненщини виявили бажання перейти у Київський Патріархат
8 лютого 2004 року, на запрошення релігійної громади УПЦ Московського Патріархату села Острів (Радивилівський р-н), на Божественній Літургії у Свято-Михайлівському храмі молилися Намісник монастиря на Козацьких Могилах ігумен Олексій, ієромонах Никон, послушники монастиря та член Національної спілки журналістів України, головний редактор газети "Духовна нива" Михайло Якимович.
Громади сіл Острів та Солонів, де братія монастиря постійно веде місіонерську діяльність, розповсюджуючи українську православну пресу та організовуючи концерти духовної музики неодноразово запрошувала насельників монастиря до спільної молитви у їхніх сільських храмах. Але ці запрошення, звичайно, не тішили священика Московського Патріархату, який обслуговує приходи у цих двох селах...
Православні українці с. Острів завжди прагнули мати українську Церкву у своєму селі; молилися вони українською мовою і у 30-ті роки, коли західна частина України була окупована Польщею. Храм у с. Солонів був подвір'ям монастиря на Козацьких Могилах, Божу службу у ньому завжди звершували ченці-священики.
У цих храмах навіть була вся необхідна богослужбова література українською мовою, яку придбали жителі сіл. Але священики Московського Патріархату відмовлялися служити Божу службу українською з різних причин: то мова не благодатна, то просто забороняли "зверху". Коли віруючі з с. Острів пропонували священику переходити до Київського Патріархату, основним заперечливим аргументом він виставляв необхідність служити українською мовою (хоча Київський Патріархат ніколи не забороняв звершувати служби церковнослов'янською мовою, якщо цього бажають віруючі), бо, мовляв, немає книг, - громада придбала усі книги. Потім не влаштовував недосконалий український переклад...
Так і лишалися люди в лоні УПЦ Московського Патріархату. Що тільки не робили за часи української незалежності московські архиєреї! У кінці 90-х тихенько "затерли" у назві Церкви приналежність її до Москви, до Росії. З'явилася начебто незалежна Українська Православна Церква, назвою якої можна було вводити в оману необізнаних. Багатьом ще й дотепер не просто довести, що предстоятель цієї "незалежної" Церкви є цілком залежним другим членом Синоду Російської Православної Церкви, що у будь-якій статті довідника чи енциклопедії про Російську Православну Церкву можна дістати інформацію про правдивий статус Української Православної Церкви, яка в усьому світі визнається лише як підрозділ Російської Церкви в Україні.
Місіонерська діяльність братії монастиря заставила багатьох селян по-новому дивитися на сьогодення та майбутнє: для чого українським православним Російська Церква, хоч і з українською назвою?! Але московські священики почали йти на неймовірні уступки, щоб зберегти свій проросійський вплив на українських православних: почали читати Євангеліє на двох мовах, дозволили деякі піснеспіви виконувати українською. Останньою хитрістю був дозвіл звершувати Божі служби повністю українською мовою! Ще недавно українська мова асоціювалася з розколом та автокефалією, а тепер стала благодатною та канонічною!
Про цю звістку від архиєпископа УПЦ Московського Патріархату Варфоломія й було об'явлено 8 лютого у Свято-Михайлівському храмі, у присутності представників Київського Патріархату, яких запросила громада і з чим не міг погодитися її настоятель. Бо вже в той же самий день в селах Острів та Солонів було засновано дві громади Київського Патріархату, стурбованих майбутнім їхніх храмів - Михайлівського та Параскевського, які збирається приватизувати УПЦ Московського Патріархату. Українські храми, збудовані нашими дідами та отцями на українській землі, повинні належати українцям і українській помісній Церкві!
Даремно московські священики недооцінюють своїх прихожан, вважаючи їх покірливими виконавцями волі слуг московського Православ'я. По всій Україні йде стабільна тенденція переходу парафій Московського Патріархату під юрисдикцію Київського. Це говорить про те, що люди поступово прозрівають, відкривають свої очі на реалії сьогодення. Необхідно бути впевненими в одному - у незалежній Україні є і буде незалежна Православна Церква! Цим правом скористалися всі православні держави світу крім України, православ'я якої залишається розколеним.
Прес-служба
Свято-Георгіївського монастиря
на Козацьких Могилах
Права релігійних громад УПЦ Київського Патріархату знову порушені
8-го лютого 2004 року в селах Острів та Солонів згідно Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", утворились Свято-Михайлівська та Свято-Параскевська релігійні громади Української Православної Церкви Київського Патріархату. Реєстраційні документи 10 лютого були направлені у відділ у справах релігій Рівненської Обласної Держадміністрації.
А вже 14 лютого цього року в села Острів та Солонів прибула група працівників Радивилівського РВ УМВС України в Рівненській області на чолі з офіцером Солімчуком Русланом Петровичем, які відвідали з надуманих причин помешкання активістів та засновників вищевказаних релігійних громад, запитуючи їх "що за революцію ви збираєтесь робити?". Також працівники міліції безпідставно провели бесіду профілактичного характеру з Намісником Свято-Георгіївського монастиря на Козацьких Могилах в с. Пляшева Радивилівського району ігуменом Олексієм (Мензатюком).
Безпідставне відвідання працівниками міліції духовенства та вірних Української Православної Церкви Київського Патріархату ми оцінюємо, як пряме порушення Конституції України, Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо реалізації ними права та свобод на вільне сповідування релігійних переконань та незаконне втручання правоохоронних органів в діяльність релігійних організацій.
У зв’язку з цим Рівненське єпархіальне управління та Свято-Георгіївський чоловічий монастир на Козацьких Могилах звернулись до прокурора Рівненської області п. Ігоря Коморного та начальника Управління МВС України В Рівненській області з відповідною заявою в якій просять їх дати оцінку незаконним діям співробітників Радивилівського РВ УМВС України в Рівненській області, встановити з яких джерел міліції стали відомі списки засновників Свято-Михайлівської та Свято-Параскевської релігійних громад сіл Острів та Солонів УПЦ Київського Патріархату та вжити заходів по недопущенню подальшого втручання працівників міліції в діяльність релігійних громад, оскільки такі випадки останнім часом є непоодинокими.
У разі не реагування на ці заяви будуть підготовлені запити народних депутатів України та озвучені на сесії Верховної Ради України, а також вони будуть направлені в Генеральну Прокуратуру України, Міністерство Внутрішніх справ України, в Парламентську Асамблею Ради Європи з повідомленням про порушення Конституційних прав і свобод громадян України, в засоби масової інформації як нашої Держави, так і закордонних.
Категория: Релігія | Добавил: kherson (2006-01-24)
| Автор: Прес-служба Рівненської єпархії
