Державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт» - один з найбільш важливих річково-морських транспортних вузлів України. Порт має не лише довгу і славетну історію (дата заснування – 1778 рік). На сьогодні він є потужним джерелом надходжень до бюджету нашого регіону, установою загальнодержавного значення. Завдяки вдалому розташуванню порт опинився у самому центрі транспортних коридорів Євро-Азійської та Чорноморської Економічної Співдружності, входить до єдиного транспортного комплексу України. Більш того, за загальними показниками переробки вантажів (з проектною потужністю 4 млн./т. на рік) «ХМТП» займає сьоме місце серед 18 портів нашої держави. Проте охарактеризувати сучасний стан такої важливої для Херсонщини сфери навіть як «задовільний» вкрай важко. З одного боку, завдяки «кризовим реальностям» всі держпідприємства відчули істотні труднощі. Однак саме зараз наша торговельна галузь має шанс вийти на новий етап розвитку, навчившись виживати і ефективно працювати на світовому ринку! Але, звичайно, за умови надання серйозної та послідовної підтримки на всіх рівнях - від регіонального до державного.
Саме тому, взявши до уваги актуальність існуючих «потреб і пропозицій» Херсонщини, у п’ятницю 12-го грудня було проведено презентація проекту «Генеральна схема соціально-економічного розвитку ДП «ХМТП» до 2015 року». З огляду на рівень інноваційності та вагомості, проект являється важливою складовою «Стратегії розвитку морських портів України на період до 2015 року», управління процесами розвитку регіону до 2020 року та, насамперед, «Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року» (дивно, але у запропонованій редакції останньої теми розвитку портової галузі Херсонщини торкаються досить побіжно. Невже ми вже втратили надію повернути собі колишній статус «славетного міста корабелів»?).
Серйозність намірів засвідчив склад учасників презентації. Запропонували власні конструктивні ідеї начальник порту А. Єгоров, заступник директора Департаменту морського і річкового транспорту і зв’язку України В. Сударєв, Президент Асоціації портів України «Укрпорт» В. Іванов, високопосадовці та експерти з Одеси, начальники відповідних державних управлінь Херсонської області, голови постійних комісій ХОДА, провідні науковці, підприємці та керівники установ. Свідченням того, що інвестиційні проекти такого рівня входять до сфери загальнодержавних інтересів України, є обіцяна участь в його реалізації народних депутатів Ю. Крука та Ю. Одарченка. Свою готовність активно долучитись до роботи висловили голова Херсонської облради В. Демьохін, міський голова Херсона В. Сальдо та мер Цюрупинська. Губернатор Херсонщини захід не відвідав – можливо, через образу на незадовільну оцінку його діяльності за 9 місяців поточного року, дану в тому числі деякими присутніми високопосадовцями.
Проте варто зазначити, що для реалізації всіх озвучених ініціатив дуже важливою стане дієвість і готовність до співпраці виконавчої гілки влади та органів місцевого самоврядування. Зокрема, необхідно залучати до роботи Державне управління охорони навколишнього середовища, професійних фахівців для визначення масштабів впливу робочих проектів на екологію регіону та проведення їх комплексної екологічної експертизи. Потрібно доопрацювати Генплан міста, налагодити взаємозв’язок з Архітектурною Радою Херсона. А на запланованих громадських слуханнях ще й почути думки самих жителів нашого міста.
Втім, потрібно буде вирішити дуже багато питань «загальнодержавної компетенції» – тут мають попрацювати наші народні обранці. Вже зараз дається взнаки відсутність законів України «Про морські порти» та «Про внутрішній водний транспорт». Давно назріла необхідність внесення змін до Кодексу торговельних портів України. Тому всі присутні акцентували увагу на необхідності СПІЛЬНОГО опрацювання механізмів реалізації проекту.
Це й не дивно, адже «план дій» виглядає дуже перспективно: реконструкція причалів, будівництво нових залізничних колій, розширення перезавантажувальних можливостей . Серед найбільш «амбітних» проектів – створення елеваторного комплексу, будівництво критого механізованого комплексу з переробки хімдобрив і (нарешті!) днопоглиблювальні роботи морського підхідного каналу – з очікувано високими проектними цінами: 60, 46,5 та 62,5 млн. грн. відповідно. Обговорювались перспективні для Херсонщини плани будівництва терміналів для накопичення, зберігання та відвантаження біопалива та лісу.
Можливі натяки на недоречність таких інновацій чи відсутність перспектив виглядають безпідставними, навіть образливими. По-перше, порт уже має першокласне оснащення, не кажучи вже про вдале розташування у самому центрі транспортної артерії, що проходить через розвинені промислові і сільськогосподарські області України. Порт сполучається з усіма видами магістрального транспорту та здійснює активну цілорічну навігацію. Варто зазначити, що «ХМТП» має сертифікат міжнародного стандарту на відповідність якості реалізованих послуг – а в ціновому аспекті ми є більш привабливими ніж Росія, Польща чи Хорватія! По-друге, спеціалізація підприємства входить до категорії державного значення. Зараз для ефективної боротьби з кризою та негативним показником зовнішньоторговельного балансу необхідно максимально підтримувати установи, що працюють з нашими головними експортними партнерами. Не зайвим буде нагадати, що «ХМТП» може працювати навіть з чорними та кольоровими металами всіх профілів! Організатори мають намір ініціювати клопотання перед Кабміном та органами місцевого самоврядування щодо відведення земель під будівництво, планують звернутись до Міністерства транспорту та зв’язку з пропозицією щодо включення до бюджету 2009 коштів на реконструкцію залізничних станцій Цюрупинська. А ще – провести непрості переговори з інвесторами – вітчизняними і закордонними. До фінансування проекту вже зараз готовий долучитись ЄБРР (Європейський Банк Реконструкції та Розвитку) проте цього недостатньо, а обсяг «вільних грошей» у потенційних спонсорів нині різко скоротився. Крім цього, назріла необхідність удосконалення нормативної бази, що регулює правовідносини по залученню інвестицій в економіку України.
А ще реалізація цього проекту саме зараз – нові робочі місця і до того ж можливість значної економії на будматеріалах. Адже в умовах падіння попиту виробники готові запропонувати потенційним покупцям гнучку систему знижок і бонусів!
Отже, у нас є досвід, можливості і нагальна потреба швидкої реалізації заходів такого масштабу. Херсонщина і так невиправдано страждає через відсутність якісних інвестиційних проектів. При всій «наочній виразності» можливостей регіону відчувається небажання (або нездатність) очільників нашого краю вести конструктивний діалог з потенційними інвесторами, як, власне, й одне з одним. А тут ще у Мінтрансзв’язку неспокійно – з дня на день чекають на зміну керівництва.
Хочеться вірити, що такий актуальний і потрібний проект, як херсонський порт, не залишиться черговою «декларацією про наміри». Адже від нього залежатиме дальший розвиток і судноплавства Херсонщини, і добробут всієї України!