За ноутбук всівся в одному із стандартних кафе столиці. Передобідня пора. Відвідувачів ще не багато. Писати про політичну кризу політичних інвалідів дуже не хотілося. Дістали. Телевізор над баром говорив бадьоро і голосно.

До дев’яносторіччя другої української демократичної революції „Політична Херсонщина” розпочинає публікацію нарисів з книги Дементія Білого „З історії українського просвітницького руху на Херсонщині” (2002 р.). До Вашої уваги розділ перший цієї книги.

Ще зовсім недавно керівники управління з питань туризму, курортів і мінеральних ресурсів Херсонської облдержадміністрації з гордістю звітували про досягнення Херсонщини у сфері розвитку туристичної інфраструктури. Мовляв, рік у рік кількість туристів, котрі відвідують нашу область, збільшується, торік узагалі перевалила за 200 тисяч. Відповідним чином зростають і надходження до бюджету, які 2003-го сягнули понад три млн. грн. Загалом найближчим часом наш край очікує «туристичне диво», загальне благоденство та процвітання...

Якщо собака виє на місяць, це релігія;
а якщо вона гавкає на чужака, це патріотизм.
Девід Стар Джордан,
американський біолог і громадський діяч

Останнім часом, як це не прикро, доволі часто доводиться чути висловлювання про необхідність та невідворотність розподілу України. Мовляв – інакше діла не буде! Різні полюси України ніколи не знайдуть спільної мови, у них різні інтереси, різна ментальність і все таке інше. Тож єдиний шлях – не заважати одне одному, не ворогувати, а тихо і мирно розділитися. В якості прикладів наводять Корею, Чехію та Словаччину, країни колишньої Югославії…

Ще жодна постколоніальна держава не спиралася на ноги, якщо в ній не діяли потужні націоналістичні партії та рухи. Класичний приклад – Індія.

Індійський національний конгрес, Мохандас Ганді і Джавахарлал Неру, поєднання сильної центральної влади з самоврядуванням штатів, нелегка боротьба з сепаратизмом і проведення успішної модернізації країни, яка сьогодні стрімко входить у число наддержав.

Не менш класичний приклад – Ізраїль.

Усі політичні партії, ліві і праві, на час заснування цієї держави були виразно націоналістичними.

Результат – хоча практично весь арабський світ оголосив Ізраїлю війну на знищення, ця держава зуміла ствердити себе, побудувати у пустельних місцинах передову економіку й зірвати радянські плани "десіонізації Близького Сходу".