Поштовхом для написання цієї статті стала інша стаття, яку я прочитав у газеті „Народна Опозиція” №6, від 6 листопада 2004 року. Де невідомий автор безпідставно звинувачує коаліцію „Сила народу” та її прихильників у пропаганді фашизму. Анонім надрукував блок фотографій, на яких зображався Гітлер поруч з фотографіями Ющенка, Мороза, Тимошенко та Зінченка, далі шов коментар: „Націонал-соціалісти; Націоналісти та соціалісти”. Серед інших фотографій була й фотографія плачучих людей на цвинтарі, та підпис ”За два роки після звільнення Львівщини від німців, кати з ОУН-УПА вбили 5088 людей, серед них 497 дітей”. Хочеться запитати в того мерзотника, який не читавши підручника з історії написав таку брехню, де він взяв такі цифри? З точністю до 497 діточок, яких начебто замучили „бандерівці”. Звідкіля таки факти? Подаючи такі цифри, закидаючи таку підступну брехню на сторінки газет, гідний журналіст, мав би принаймні подати списки джерел, якими він користувався. Коли та при яких обставинах були вбиті ці люди? Чому автор у своїй статті не пом’янув 1 300 000 невинних душ, котрих знищили війська Червоної Армії та спец загони НКВС та МГБ на Західній Україні? Адже на Галичині не знали репресій радянського апарату аж до приходу частин Червоної Армії в сорок четвертому році. Та хіба не вояки УПА до останнього захищали українські села від нальотів частин СС? Що автор скаже галичанам, волинцям, жителям полісся, яких до останньої краплі крові обороняли від гітлерівців вояки повстанської армії? В чому вина людей, котрі не схотіли воювати а ні за Гітлера, а ні за Сталіна? І аж ніяк не можна назвати таких людей боягузливими, бо ОУН-УПА воювало відразу на три фронти: проти більшовицького імперіалізму, проти фашистської Німеччини, та проти Польщі. Так, дійсно, були випадки коли ОУН страчувала колабораціоністів серед мирного населення. Це були ті, хто свідомо йшов на співпрацю з німцями, або видавав місця розташування підрозділів УПА радянським солдатам, агентам НКВС, МГБ заради власної наживи. Але це війна, а в умовах війни, іноді треба жертвувати життям декількох людей, аби зберегти життя сотням та тисячам. Аби автор не презентував вояків ЧА як славних визволителів українського народу, котрим ми забов’язані своїм життям, то я наведу уривок з докладу Дмитра Клячівського (Клима Савура), котрий був полковником та командиром УПА-Північ:
„В Червоній армії панує розгнузданість. Крадіжки у селян возів, коней і т. ін. є звичайним явищем, як і ґвалтування жінок – у с. Дебиславцях, наприклад. Дуже поширене в армії пиття самогону, горілки. Офіцери дають волю рукам у стосунках із рядовими.”
З іншого докладу від 5 травня 1944 р. доповідач з Тернопільщині оцінював моральний стан у ЧА так:
„Моральний рівень Червоної армії низький, про це свідчить цілий ряд фактів: пиття горілки до нестями, спання в болоті, масове грабування населення, насилування жінок (черга 10 чоловік) та інші такого роду випадки є щоденним явищем. Це може стверджувати кожен, хто пережив хоча б один день нової більшовицької окупації.”
Найбойовішими у цій армії він визнавав росіян, котрі билися за „атєчєство” та сибіряків. Останні, не маючи ніякого ідеологічного підґрунтя, проявляли себе в боях найжорстокішими. Перебуваючи в селі вони безтямно напивалися, чинили розбій та насильство, ґвалтували жінок, нищили церкви та священиків, а проте дуже боялися бандерівців. Тому що саме бандерівці це, ті люті вороги колективізації та русифікації, стримували радянський розбій в українських селах. Саме УПА голосно, на весь світ заявило, що знущання з українського селянина, як з боку фашистів, так й з боку більшовиків не залишиться непокараним. Звірства енкаведистів серед населення, котре імпонувало ОУН, перевершували людську уяву. І всі ці злочини коїлися під гаслом визволення братських народів.
Сьогодні, на сторінках продажних провладних газет, кишенькова опозиція намагається посіяти розбрат між лівобережною та правобережною Україною. Сіють розбрат бо знають, що тільки єдність допоможе українцям пройти випробування, яке дасть нам шанс на нове життя. Тільки єдиною наша нація зможе перегорнути сторінку сьогоденної історії, відправити у забуття злидні та знущання з народу. Тільки згуртованість відкриє нам нову Україну, про яку мріяли цілі покоління українців, про котру мріємо ми з вами.
Тарас Дем'яненко.
Є, доречі, відомості (наводяться в О. Грейга "Сталин мог ударить первым"), що ЧЕрвоноармійці перевдягалися (з твєю самою метою, що й під УПА) під... нацистів.
Гарно, але мало, як мовиться.))) Хоча це, звісно, краще, ніж нічого: давно пора. Варто було б ще спинитися на перевдяганні енкавеесівців під УПА і масові розстріли по селах... У Донецькій області зараз, я чув, нишком знищують архіви, що містять матеріали про Голодомор. Припускаю, матеріалів про звірства російських окупантів це також стосується.
Ну а ті, що "плутають" наш патріотизм із фашизмом чи націонал-соціалізмом (що є, доречі, не одне і те саме) чи на - то хами; етнічні байстрюки, сказати б.
Авторові за статтю спасибі! Успіхів нам усім у відродженні Вітчизни!
