№ 281 Товариство «Просвіта». Херсон, Потьомкінська вулиця.
Херсонський Український національний театр мешкаеться в городському народньому будинку. Будинком цим раніш керував комітет, обраний для цего міською думою. Проте цей будинок перейшов до користування Т-ва “Просвіта” таким чином.
У травні місяці 1917 р. при Т-ві “Українська хата” заклався драматично-музичний гурток і мішаний хор співаків з української молоді. Вирішено було влаштувати щотижня літературні ранки, концерти-вечірки, а по змозі й вистави. Не дивлячись на скрутні обставини розпочалась дружна робота і в скорім часі було улаштовано декілько концертів, вечірок для членів товариства і для приватньої публіки. Але з перших же кроків з’ясувалось зовсім неможливе становище з справою по відшукуванню помешкання для улаштування концертів чи вистав. Перший, наприклад, концерт відбувся в будинку військово-фельдшерської школи. Другий в залі Губерніяльного Земства, а для вистави зовсім не знайдено театру позаяк усі були зайняті. Звичайно, що при таких умовах неможливо було вести більш-менш планомірні роботи.
Потроху первим став роспадаться драматичний гурток, а потім перестав існувати й хор. Тоді виникло питання про необхідність мати постійне помешкання, котре було-б пристосовано і для театра. З приводу цього писались ріжні доклади, прохання в міську думу, листи до редакцій і організацій і нічого з них не виходило. Не раз прохали городське самоврядування, щоб воно одвело Т-ву народній будинок, але кожного разу городське самоврядування одмовляло, спосилаючись на те, що там лазарет союза городів.
Зверталось Т-во і до союзу городів, зазначалось, що пораненних румин (а їх було там всього 20-25 чоловік) можно перевести в другій лазарет.
І тут з наших прохань нічого не вийшло. А тут прибув Віленський полк, прохають негайно приступити до влаштування для козаків лекцій, курсів, вистави. Для козаків куреня, в котрому лічилось уже декілька сот чоловіків, теж необхідна була негайна широка освітня робота позаяк більшовизм поширювався і поширювався поміж вояками …
І ось у грудні місяці минувшаго року при такому становищі козаки куріня вирішили зайняти народний будинок революційним шляхом і передати його революційній українській раді. …
Отже 20 грудня в народній будинок прийшло 8 козаків, зайняли помешкання і поставили варту. А знов зорганізовані драматично-музичний та співочий гуртки розпочали діяльно готовиться до концертів і вистав. Посипалось багато прохань від ріжних організацій українських і не українських улаштувати що небудь на користь організації, або здати театр під вечір …
Таким чином у Херсоні почав існувати Український національний театр. Перша заява була одержана 23 грудня від Укр.Пар.соц.рев. влаштувати виставу на користь виборчого фонду в Укр.Уст.зборів укр.партії.
Гадаючи закласти в Херсоні справжній серйозний Український Національний театр, а для того не хапаючись треба добре підготуватися.
В 3-4 дні приготовились до вистави, котра й відбулася 31 грудня на новий рік. Звичайно, що як у програмі вечора, так і в його виконанні було багато хибного. Ставили водевілі “Солоха”, “Товариш пролітайло” і концертний відділ. Театр був переповнений.
На новий рік вечір одбувся вдруге, тілько з меньшим матеріальним успіхом. Крім того у день для дітей була ялинка з подарунками. Діти декламували співали і танцювали. Найбільший успіх випав дітям, котрі декламували по українські. 7 січня грали пьесу “Невольник” для козаків куріня, Віленського полку і 44 зап.піш.полку. А тим часом рада Т-ва “Просвіта” в засіданю своему 9 Січня, обміркувавши справу з утворенням в Херсоні національного театру, доручала д. Шумському їхать у Київ і звернуться в Міністер-ство освіти в театральний відділ з проханням про финансову допомогу. Крім того ухвалено було підшукать для драматичного гуртка свідомого, освідченного режисера, а також декілька артисток і артистів, позаяк сили гуртку були дуже слабі. Тим часом драматичний гурток все таки продовжував діло далі, так наприклад, і 4 січня відбувся концерт вечір, 21 січня вистава для учнів, ставили “Невольник” і 28 січня “Брат на брата”.
Після приїзду з Київа д.Шумського робота пішла жвавіше. Відбулося цілий ряд вистав, а саме: 2 лютого “Безробітні”, 3 лютого “Концерт”, 4 лютого “Хатня революція”, 10 лютого “Бурлака”, 11 лютого “Останній сніп”,
“Як вони женихались” і концертний відділ.
Між 11 лютим та місяцем березнем Херсон находився в стані облоги по постанові совітської влади, тому грати було неможливо.
2 березня “Степовий гість”, 3 березня “Невольник” і 4 березня “Відзнака роковин смерті” Т.Г.Шевченко.
Важкі часи пережив Національний театр під час совітської влади. Широке громадянство, котре завжди заповняло Народній будинок, коли в ньому грали малоруські трупи, не йшло в театр тому, що по Херсону ходили ріжні балачки і чутки відносно Українського Національного театра, дійшло майже до того, що називали дні, коли театр або взорвуть, або прийдуть червоногвардійці й переб’ють всіх, хто там буде. Через це збори були не великі і в решті получився дефіціт. Але це ще не біда. 4 березня в національному театрі відбулась відзнака роковини Великого Кобзаря України Т.Г.Шевченка. Представниками городського самоврядування земських установ і ріжних організацій були положені вінки. Хор проспівав кантату “Б’ють вороги”, актори дружно виконали пьесу “Назар-Стодоля”, в концертному відділі співали й декламували твори Великого поета, поминаючи його не злим тихим словом. Враження взагалі свято зробило чудове.
Довго Херсонське українське громадянство буде пам’ятати це перше вільне свято. Це було 4-го, а 5-6 березня в національний театр влучає більш 10 снарядів, у вікно летять кулі і руйнують його вщент. Мало того, вандали ввірвались в театр, порвали декорації та попсували майно: пограбували вбрання, зброю, бібліотеку, знищили документи і книги, порвали на онучі[…] прапор з надписом “ХАЙ ЖИВЕ ВІЛЬНА УКРАЇНА”, розбили портрет Франка, а бюст того, кому підносили позавчора вінки, образ Великого борця за волю і правду, розбили, викололи багнетом око і пробили голову в бюсті Кобзаря. Цього не можна забути ніколи. Кожний громадянин увійшовши тепер в відновлений національний театр побачить фотографії руїн театра під час влади “варварів”, а також і фотографію кощунства над стражником за український народ. Після погрому, який нанесено театрові більшовиками та фронтовиками, дуже довгий час городська управа не приступала до його ремонту, а потім хоч і приступила, але ця робота проводилась дуже кволо так, що й великодні святки театр пустував. Коли поглянуть як городська управа віднеслась до ремонту городського театру[…] того де працює руська трупа, то побачимо що за тиждень цей театр уже обремонтований.
Врешті решт “Просвіта” дочекалась, що помешкання народного театру було кінчено ремонтом і з слабими силами Т-во роспочало знов роботу по влаштуванню вистав...
Але приступити до роботи Т-во “Просвіта” зараз немає можливості, позаяк городська управа щось задумала відібрати від Т-ва помешкання бувшої городської аудиторіі з приводу цього раніш відбулось кілька засідань городської комісії по завідуванню народним будинком і на одному з них постановлено принципово здати Т-ву “Просвіта” в оренду, але останній час де-які нові керівники городської управи намірюються провести таку думку щоб скасувати попередню постанову про здачу будинку “Просвіті” в оренду і відібрати його в розпорядження городської управи, щоб мовляв “всі національності” могли користуватись будинком, а не одна українська, не зважаючи на те, що “Просвіта” не відмовляла ніколи давати в вільні години помешкання для інших організацій. Все таки є певна надія що у города не підніметься рука відібрати від “Просвіти” це помешкання …
Добродій Шумській, що вів режисуру тепер не має можливості віддавати багацько часу цій праці, позаяк він служить в державній установі.
Останній час музично-драматичний гурток Т-ва “Просвіта” дає вистави два рази на тиждень по суботам і неділям, окрім того по неділям в день міським українським національним шкільним комітетам влаштовуються дитячі ранки, на яких бере участь і музично-драматичний гурток.
При театрі склався гарний український хор під керуванням д. Манченка, утримування котрого обходиться Т-ву “Просвіта”1050 карбов. на місяць.
Правда з огляду на безпорядне фінансове становище національного театру дуже часто хор на половину свою платню жертвував “Просвіті”.
Оце в літню пору коли в театрі грати душно і треба зробити ремонт декорацій і інше є намір направити музично драматичний гурток для влаштування вистав по селам. З приводу цього було уже кілька прохань від сільських “Просвіт”. Хор “Просвіти” також намічає влаштувати кілька концертів на селах.
Одним словом праця і дуже корисна ведеться, але на перешкоді стоять матеріальні труднощі.
З огляду на це, Рада Т-ва “Просвіта” двома листами від 25 травня 1918 року звернулась до Міністерства Народної Освіти (департамент позашкільної освіти) з проханням асигнувати Т-ву “Просвіта” матеріяльної допомоги на справи Українського Національного театру 25000 карб., на утримування Українського національного хору 5000 карбованців.
На ці прохання Т-во “Просвіта” одержало від Міністерства Народної Освіти департамент позашкільної освіти з дня 10 червня 1918 р. за №631/11490 відповідь що, наше прохання від 25/V 1918 р. передано Театральному Відділу Міністерства Народної Освіти.

Голова ради Т-ва “Просвіта” Іван Челюк

Державний архів Одеської області, Ф.42, оп.37, спр.62, арк.4-6.

Документ подається зі збереженням стилістичних та орфографічних особливостей тексту.
Підготовка до друку БАРАНЮК Віра Олександрівна.