Народився 21 листопад 1931 р. в с. Чаричанка Дніпропетровської обл.
Освіта вища, у 1958 р. закінчив філологічний факультет Херсонського Державного Педагогічного Інституту.
З 09.1943-05.1945 - в'язень німецько-фашиських концтаборів у Сілезії (міста Бреслау, Глатц, Оельс).
З 11.1945-05.1954 - політично репресований. Висланий до м. Соль-Ілецьк Оренбурзької області (Росія). Реабілітований 1992 р.
З 1946 р. - робітничий колгоспу, одночасно учень середньої школи.
У 1952-54 рр. - навчання на фізико-математичному факультеті в Оренбурзькому педагогічному інституті.
У травні 1954 р. - у зв'язку із 300-тою річницею Переяславської ради як українець (по матері) був достроково звільнений із спецтабору.
У 1958-62 рр. - співробітник історичних музеїв у Новій Каховці (Херсонська область) та у місті Нікополь (Дніпропетровська область)
у 1962-77 рр. - старший науковий співробітник, завідуючий відділом, заступник директора Херсонського краєзнавчого музею.
У 1977 р. - створив Ленінський музей при Херсонському обласному палаці піонерів.
У 1978-84 рр. - лаборант кафедри марксизму-ленінізму Херсонського сільськогосподарського інституту.
У 1984-88 рр. - керівник туристично-краєзнавчих гуртків Обласної станції юних техніків, Херсон.
У 1992-96 рр. - референт по зв'язках з політичними, партійними і громадськими організаціями Херсонської облдержадміністрації.
З 1996 - відповідальний секретар редколегії серії книг "Реабілітовані історією". Полковник коша Українського козацтва, Херсон.
З 2005 р. отримує пожиттєву іменну пенсію Президента України.
Автор 5 книг.