» 2006»Червень»21 » Українські патріоти не дали російській мові стати регіональною у Херсоні.
Українські патріоти не дали російській мові стати регіональною у Херсоні.
Важливо!
Як ми повідомляли раніше: 21 червня з ініціативи депутатів-регіоналів, Херсонська міська рада розлядала питання про надання російській мові статусу регіональної.
Проте, сім українських патріотів, які пробралися до сесійної зали не дали ухвалити депутатам цього антиконституційного рішення. Обговорення цього законопроекту було зірвано. В роботі міськради було оголошено перерву. За годину депутати знову спробують надати російській мові регіонального статусу.
Нагадаємо, що 31 травня депутати-вітренківці вже немагались прийняти подібне рішення в Облраді. Тоді це питання навіть не було поставлено на порядок денний.
Шел боец наш по земле, Изувеченной войною И пожары день и ночь Полыхали за спиною, С той минуты, с той поры, Как с семьей он разлучился, Разучился петь солдат, Улыбаться разучился.
Из ручьев и разных рек Он успел хлебнуть немало, Только горькая вода Жажду всеж, не утоляла. И тогда сказал солдат: "Это дело не годится Разреши, к тебе, Земля, Мне, солдату, обратиться"
Ты ответь, моя Земля, Ты скажи хотя бы слово: Где находится оно, Наше поле Куликово? Где та самая граница, Где с врагом своим сполна Я сумею расплатиться?"
Перед ним лежал просто Без конца и без начала. И родимая Земля Так солдату отвечала: "Ты, воюй, солдат, с умом, Ты громи врага толково Там, где ты сейчас стоишь, Там и поле Куликово"
Слово Русь не было сказано. Святая Русь подразумевалась в этом очень старом стихотворении Жуковского. Слову Украина намного меньше лет, государству тем более. Русский язык родился на этой земле, он не чужой, не пасынок и не оккупант. Поздравляю всех здравомыслящих людей с победой демократии и здравого смысла!
Страна, где мы впервые Вкусили сладость бытия, Поля, холмы родные, Родного неба милый свет, Знакомые потоки, Златые игры первых лет И первых лет уроки, Что вашу прелесть заменит? О родина святая, Какое сердце не дрожит, Тебя благословляя?
Мы знаем, что ныне лежит на весах И что совершается ныне. Час мужества пробил на наших часах, И мужество нас не покинет. Не страшно под пулями мертвыми лечь, Не горько остаться без крова,- И мы сохраним тебя, русская речь, Великое русское слово. Свободным и чистым тебя пронесем, И внукам дадим, и от плена спасем Навеки! 23 февраля 1942 Анна Ахматова
У, как у вас, дорогие соседи, всё запущено... Как же так, патриоты не дали выполнить предвыборное обещание нынешнего "гаранта"? Какие ж они патриоты? Если не верите, почитайте открытое письмо Затулина нашему "гаранту". http://otechestvo.org.ua/main/20066/1409.htm
Как же так? Органы местного самоуправления стали воплощать в жизнь предвыборные обещания "гаранта", к тому же выполняя и Хартию о языках, а "гарант" вдруг говорит - "низззззя". Вот это и есть демократия, которую он собирается строить? Тогда чем же она отличается от лжи?
А моя рідна мова російська, мене теж збираєтесь залякувати? Що, не можна бути патріотом і говорити російською? Що, порібно дертися до зали засідань? Створювати нещадний тиск? Схаменіться, кого ви перемогли?
Усіляко завжали: просили слово, вигукували з місця, не давали виступити прихільникам законопроекту. Депутатів-регіоналів страшенно обурив факт присутності у залі сторонніх. Шовіністи хотіли протягти це рішення за закритими дверима "на тіхаря". Наша мета була завадити "тихому й спокійному" одноголосному прийняттю цього рішення. Ми це зробили: привернули увагу депутатів, когось налякали, стягнули міліцію, пресу. Одним словом: треба зробити все аби преса написала, що "під тиском громадськості рішення не було ухвалено". А якщо воно і буде ухвалено, то "під тим же нещадним тиском". Ми свою справу зробили. Міськрада взяла перерву, а після перерви деякі депутати вже "вагались", - пересрали. :) Не стало зовсім трохи: 2 голосів. Але ж ми знову відстояли рідну мову у Херсоні!
