В її рамках майже 60 телеканалів транслюватимуть документальний багатосерійний фільм “Собор на крові”, присвячений українському національно-визвольному рухові.

Роздвоєння

“Коли країна має дві історії – це роздвоєння особистості. Коли це перенести на людину, то будь-який психіатр скаже, що це – шизофренія. Так от нині ми маємо шизофренію держави.” Посилаючись на слова філософів, так описує умови, в яких створювали фільм, його режисер – Ігор Кобрин.

Він каже, що створював серіал, аби дати грунт науковим дискусіям, адже, за його словами, 90 відсотків населення України не володіє правдивою інформацією про національно-визвольний рух.

“Собор на крові” за визначенням авторів - це документальна науково-публіцистична стрічка, “хроніка на тлі геополітики”, що описує події першої половини минулого століття. Її творці кажуть, що намагалися подати українську історію, як частину європейської.

В фільмі використано кадри, яких раніше ніхто не бачив. Їх унікальність, за словами режисера, полягає в тому, що деякі плівки записані самими учасниками руху, а не їх опонентами.

Без істориків

На створення 10-ти серійного серіалу загальною тривалість 5 годин пішло 2 роки. Автори кажуть, що зумисне не радилися з істориками, адже ті належать до різних таборів. Ігор Кобрин запевняє, що вони разом з автором сценарію Євгеном Шафранським самотужки вивчили багато літератури та архівних документів.

Їх робота отримала схвальні відгуки в Інституті національної пам’яті.

Один з його керівників Роман Круцик каже: “В основі фільму вони висунули дуже спокійну форму подачі інформації. Це змушує думати тих людей, які сумніваються, і навіть тих, які категорично не сприймають цього матеріалу”.

Через це інститут вирішив підтримати акцію і закупити примірники серіалу, аби розповсюдити їх по навчальних закладах України.

Також стрічка у форматі DVD надійде на відеоринок. А незабаром її транслюватимуть на каналі 1+1.

Схід не хоче

Взяти в ефір “Собор на крові” погодилися ще й 60 регіональних телеканалів з більшості областей. Автори кажуть, що наразі не надійшло заявок лише з Донецька та Луганська.

Режисер запевняє, що фільм толерантний, але деякі його моменти не влаштовують ні лівоналаштованих глядачів, ні правих. Автори серіалу не претендують на повну об’єктивність, оскільки мають власні симпатії, але запевняють, що в підготовці фільму використовували документи, що презентують дві різні точки зору.