СПРАВЖНІЙ ГОСПОДАР БІДНИМ НЕ БУВАЄ - 24 Листопада 2008

До переліку найцінніших скарбів Херсонщини по праву зараховують її земельні ресурси – державної, приватної та комунальної форм власності. Чинне законодавство України закріпило за територіальними громадами статус суб’єкта права власності на останню категорію, а за органами місцевого самоврядування – статус розпорядника цим багатством.
По факту, у пересічного херсонця наразі є мало можливостей впливати на прийняття земельних рішень, проте гострі проблеми цієї сфери вимагають уваги всіх без виключення членів громади нашого краю. Питання надзвичайно актуальне – найперше, з огляду на близьку можливість зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земельних «активів нації» - МВФ не звик просто так кредитними мільярдами розкидатись. А ще продаж землі – один із бюджетоутворюючих пунктів для нашого міста, тому часто стає для депутатів справжнім «каменем спотикання». Щоб переконатись у правдивості цього твердження достатньо зробити невеликий екскурс у цьогорічну «земельну діяльність» нашої міськради. Наочний приклад «спотикань» – спроби проведення цього року низки «великих земельних аукціонів»: у рамках запланованих міськрадою заходів та Міжнародного інвестиційного форуму. Об’єкт, особливо цікавий жителям Херсона, цілий мікрорайон «Корабел - 2», ціна питання – 38 млн. грн. і вже прописані під ці «надходження» бюджетні видатки! Незважаючи на добре спланований етап підготовки (від бездоганного оформлення землевпорядної документації до гострих суперечок в стінах міськради та на шпальтах місцевих ЗМІ) аукціон все одно не відбувся. Через відсутність конкуренції, адже палке бажання придбати все і відразу висловив лише один претендент. Потім спішно готували проведення наступного аукціону, розбивши велику земельну площу на ділянки. Надія отримати за них сумарно навіть більше грошей залишається досить примарною, тепер багато буде залежати від того, як між собою домовляться місцеві представники «активного бізнес середовища». А роблять це вони відверто «слабенько», на Таврійських Горизонтах земля так і не знайшла свого власника. Цікаво, чим тепер закриватимуть «бюджетну діру»? Можна довести ситуацію до паніки і скинути ціну – в умовах кризи це дуже актуально!
«Сумною традицією» стали і систематичні відхилення протестів прокурора, винесені на земельні рішення міської ради. От і виявляється, що це прокурор був «недостатньо проінформований», а тому, врахувавши рекомендації постійних комісій (з питань містобудування, земельної і т. д.) та відповідно до (тут детально прописують статті Земельного кодексу і Закону «Про місцеве самоврядування») несправедливо ображені ПП чи будівельні фірми таки отримують дозвіл на будівництво житлово – розважально -торгівельних комплексів (конфігурації бувають різні) на земельних ділянках орієнтовною площею N га.
Зрозуміло, що найбільш резонансні земельні скандали супроводжуються яскравими піар – кампаніями окремих депутатів і цілих політичних сил – з використанням ЗМІ та «наочних засобів» - плакатів, реклами, мегафонів… Варто згадати довгу і болісну процедуру повернення херсонського пляжу в комунальну власність. Мета благородна, а от про доцільність використаних засобів («душ з піском» для мера і принесена цеглина) можна посперечатись. Тим більше, що комісія міськради з питань мандатів, етики та законності теж вимагала від мера видати розпорядження про передачу пляжу в обслуговування херсонському КП, а більшість депутатів також не схвалювали будівництво на «нашому» пляжі котеджів дуже навіть приватного користування. Тому голосування, тим більше у таємному режимі точно було б на користь громади. От і виходить, що слідувати законній процедурі не вигідно, бо не буде «політичних дивідендів». Але з іншого боку – можливо хоч так вдасться перетворити жителів міста на ЕФЕКТИВНИХ розпорядників своїми ж земельними скарбами. Та це дуже дискусійне питання, особливо з огляду на те, що інформація про розподіл землі (це дійство красиво називається «врегулюванням земельних відносин») є або закритою, або подається громадськості у «потрібному вигляді». Але ж і самі виборці особливо не переймаються цими «незрозумілими» процесами. Можна, наприклад, влаштувати громадські слухання з питань використання земельних ресурсів і заслухати «відповідальних осіб» усіх рівнів, але ж насамперед треба оптимізувати сам процес проведення цих слухань – потрібні дієві локальні нормативні акти. Виділення землі під певні забудови часто характеризується неприємними асоціаціями (корупція, лобізм…), але до кого конкретно тоді застосовувати Закон «Про боротьбу з корупцією»? До органу колективної відповідальності (міськради у повному складі) чи до окремої депутатської комісії?
Але прикладів, коли приватний господар землі діє в інтересах громади теж багато! Зараз в Херсоні з’явилось багато житлових комплексів «нового стандарту», побудовано значну кількість прибуткових об’єктів, що ефективно функціонують і стабільно поповнюють місцевий бюджет. Гарний приклад – спеціально до Дня міста один із центральних парків був презентований у новому вигляді – з красивим і гармонійним архітектурним комплексом. «Приведений до ладу» парк вже став одним з найулюбленіших місць відпочинку херсонців і гостей міста. Але «злі язики» і тут знайшли над чим покепкувати. Говорять, що у проектному вигляді споруда мала трохи «вищий» вигляд – з гарним та величним куполом. Проте славнозвісні «врегулювальники» (на цей раз уже архітектурних відносин) не дозволили…
Процес використання земельних ресурсів ефективно і доцільно потребує з одного боку конструктивного менеджменту зі сторони депутатів та чиновників, а з іншого – кваліфікованого та постійного контролю самою громадою. Від такого «балансу» виграють майже всі, але це дуже складний і довготривалий процес, з великою кількістю викликів, перешкод та проблем – законодавчих, соціальних, моральних.