Коли на головний вокзал Києва прибуває поїзд 101/102 з Херсона, мимоволі вдивляєшся в зустрічаючих: стильний одяг, підтягнута зовнішність, гарні обличчя. Мій київський хресний в один з таких моментів сказав: видно, що Південь приїхав! Не знаю, чого в цих словах було більше: іронії над провінцією, чи внутрішньої поваги. Я й не розпитував: мені завжди хотілося, аби херсонців виділяли з тлуму. Діаспора херсонців у Києві росте пропорційно до погіршення ситуації вдома. Всередині 2008-го загальноукраїнське дослідження показало, що рівень життя у Херсоні такий же низький, як у Кіровограді, і це найнижчий показник в Україні. Заступниця головного редактора сайту «Корреспондент.нет» колишня херсонка Ольга Байда підтвердила колегам: «Там повна жопа». Україна вже давно потребує адміністративно-територіальної реформи, аби знизити шалений темп централізації життя. Херсон у цьому процесі не потягне, звісно, роль Одеси чи Харкова, але «розвантажити» і диверсифікувати фінансові потоки допоможе. Економічна криза у цьому процесі парадоксально може змусити замислитися над ситуацією. А поки що все більше моїх знайомих переїздить або ж заявляє про бажання переїхати до столиці. Ольга Байда, що загинула кілька днів тому внаслідок пожежі в карпатській Верховині, не була мені знайома. І тепер шкодую: бо певний обмін поглядами з тієї самої лінії потягу 101/102 дуже корисний. Принаймні це давно зрозуміли львів’яни, котрі про свою ледве не месіанську роль у Києві і в Україні загалом проводять палкі дискусії (нещодавно навіть відповідна книга вийшла, «Львів-multiplex». Херсонців ніби в Києві і не видно, але «пошкребти» і віднаходяться, причому не на найгірших ролях. На жаль, часами про те, що людина приходилась тобі земляком, дізнаєшся вже після її смерті, - як це трапилося з багатьма після загибелі Ольги, чи після трагічної смерті працівника 5-го каналу Жені Опанасюка, якого зарізали прямо в приміщенні його університету (Женя був родом з Таврійська). Можливо тим, «хто не виїхав», мої роздуми видадуться дивними, або взагалі зайвими, проте на захист скажу: серед тих, кого знаю, ніхто особливо не приховує своє «провінційне» походження (деякі навпаки його використовують – ах, море, ах, кавуни, ах, плавні…). Кожен в міру своїх сил робить свою справу, такою напевно була й Ольга, - сайт «Корреспондента» вважаю одним із найбільш інформативних та політично незаангажованих. Сайт «живий» і цікавий. 13 січня Ольгу поховали в Херсоні. Нас стало менше, мусимо стати сильнішими.
Гадаю, що не варто акцентувати на слизькоязикості галичан, чи на їх безпорадності тощо. Підноситись над кимось, опускаючи його - це не український метод самоствердження, - радше російський. Галичина - така сама земля як і Таврія, то чого ми від них просимо та вимагаємо більше ніж від себе?
Чудова стаття. Мене дуже зачепила, бо сам живу та працюю у Києві, а люблю Херсон. Правда, на моє щастя, більшість мого оточення теж із Херсону. Така собі маленька діаспора. Ми всі чогось від початку один за одного тримаємося. :) І галицькі переважно пусто-порожні балачки про месіанство вже дістали. На півдні гімн маргінезу звучить, як "Раніше жилося краще!", а на Галичині міркують над провідною роллю України в новому світовому порядку. Зрештою на виході отримуємо те саме - нічого.
Було б досить цікаво скласти щось на кшталт перепису населення, статистики - херсонці поза Херсоном. Цікаво, скільки нас таких "втікачів"? Сам я з Херсну, але живу зараз у Львові й, чесно кажучи, кидаюсь між двома бажаннями лишитись у Львові й повернутись додому...
Мені теж спобадалась стаття, радше, нарис - але чітко передає почуття херсонця у Києві. І... вічна пам'ять нашим землякам! Нам є ким пишатися - прості, але працбовиті та талановиті херсонці.
Коли на головний вокзал Києва прибуває поїзд 101/102 з Херсона, мимоволі вдивляєшся в зустрічаючих: стильний одяг, підтягнута зовнішність, гарні обличчя. Мій київський хресний в один з таких моментів сказав: видно, що Південь приїхав! Не знаю, чого в цих словах було більше: іронії над провінцією, чи внутрішньої поваги. Я й не розпитував: мені завжди хотілося, аби херсонців виділяли з тлуму.
