Останнім часом, як це не прикро, доволі часто доводиться чути висловлювання про необхідність та невідворотність розподілу України. Мовляв – інакше діла не буде! Різні полюси України ніколи не знайдуть спільної мови, у них різні інтереси, різна ментальність і все таке інше. Тож єдиний шлях – не заважати одне одному, не ворогувати, а тихо і мирно розділитися. В якості прикладів наводять Корею, Чехію та Словаччину, країни колишньої Югославії…

Що ж, можливо й так – ідея виглядає ду-у-уже привабливою. На перший погляд. Розділити схід і захід, на думку прихильників цієї точки зору, означає позбутися, нарешті, гри в “Лебідь, Рак і Щука”, де Лебідь, скажімо, – Ющенко, Рак – Янукович, а Щука – або Вітренко, або Юля. Коли ж різноінтересові політики припинять тягнути народ і країну в різні боки, коли багатовекторність нарешті зміниться чіткою визначеністю, одразу ж в обох частинах колишньої єдиної України почнеться райське життя в гармонії та достатку.

Західну Україну одразу ж приймають в ... Читати далі »